САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ В ОЗДОБЛЕННІ ХРАМОВОГО СЕРЕДОВИЩА МАРІЙСЬКОГО ДУХОВНОГО ЦЕНТРУ В СЕЛІ ЗАРВАНИЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2021.4.7Ключові слова:
сакральне мистецтво, ікона, стінопис, вітраж, мозаїкаАнотація
Мета статті – висвітлити основні напрями та тенденції розвитку сучасного українського сакрального мистецтва на прикладі інтер’єрів будівель Марійського духовного центру в селі Зарваниця, Теребовлянського району, Тернопільської області, проаналізувати творчість художників, які брали участь в оздобленні храмів на території духовного центру.
Методологічну основу дослідження становлять комплекс загальнонаукових методів: опис, бесіди, порівняння, спостереження, а також спеціальних методів: мистецтвознавчого аналізу, натурних обстежень, історико-порівняльного аналізу.
Результати. У статті висвітлено сучасні концепції візуальної організації храмового простору на прикладі сакральних будівель Марійського духовного центру у селі Зарваниця. Проаналізовано стилістику розписів: від реалістичних тенденцій українського церковного малярства до експериментів із стилізацією іконописних фігур. Досліджено сучасну модерну іконографію, засновану на традиціях українського мистецтва без порушення усталених канонів та традицій. Розглянуто творчість художників, які брали участь в оздобленні храмів на території Марійського духовного центру, а саме: Володимира Свідерського, Ярослава Крука, Теодозія Будуйкевича, Євгена Овчарика, Петра Кукурудзи та ін.
Наукова новизна дослідження полягає в аналізі та характеристиці сучасного сакрального мистецтва у храмах на території Марійського духовного центру. Введено у науковий обіг дані про авторів, які долучилися до оздоблення сакральних будівель.
Практична значущість полягає в тому, що представлені у статті матеріали, їх аналіз та узагальнення можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, присвячених розвитку українського сакрального мистецтва початку ХХІ ст.