НАЦІОНАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ЯК СКЛАДНА СИСТЕМА: ДОСЛІДЖЕННЯ, ЕВОЛЮЦІЯ, НАВЧАННЯ

Анотація

Мета роботи: представити властивості національного дизайну як складної системи, відповідні методи дослідження, характеристики, сценарії, приклади та прогнози еволюції, результати дослідження навчального процесу. Методологія роботи ґрунтується на поняттях складної відкритої системи, з якою зіставляються структура та взаємодії компонентів національного дизайну, та системного підходу, включає методи відбору та ранжирування джерел та артефактів, а також герменевтичного, порівняльного та системного аналізу, моделі еволюційного процесу, що спираються на раніше отримані результати і адаптуються під потреби дослідження, реконструкції, прогнозування та статистичної обробки даних опитувань студентів. Обґрунтовано коректність зіставлення структури компонентів та зав’язків національного дизайну із складними відкритими системами, що дає можливість використовувати моделі і сценарії самоорганізації таких систем для дослідження еволюції національного дизайну та оптимізації навчального процесу. Наведено адаптовані під потреби дослідження моделі системи взаємодій людини з оточуючим середовищем та її еволюції на протязі існування людини сучасного типу, установлені кореляції між виразними засобами національних стилів у різні епохи та еволюцією системи взаємодій. Для перевірки використані джерела і артефакти різних епох, відібраних і проаналізованих за спеціальними методиками. Наведено приклади аналізу еволюції національних стилів та виявлення відносно постійних та змінних характеристик. Наведено результати обробки опитування студентів з метою визначити напрями оптимізації навчального процесу. Наукова новизна полягає у коректній постановці проблеми дослідження еволюції національних стилів на основі загальної хвильової аксіоматичної моделі С – простору та сценаріїв самоорганізації складних систем, а також окремих моделей еволюції, адаптованих під потреби дослідження; коректному, на основі спеціальних методик, відборі джерел і артефактів, результатах герменевтичного аналізу (кореляції етапів еволюції та виразних засобів); характеристиках процесу розвитку національних стилів; результатах вимірювання показників та оптимізації навчального процесу. Надано приклади відбору і ранжирування джерел, герменевтичного аналізу, моделювання і визначення характеристик національних стилів, вимірювання та оптимізації показників навчального процесу, що ілюструють практичне використання представленого наукового апарату та можливості його застосування для розв’язання різних задач дослідження національних стилів.