ГІБРИДНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ЕМОЦІОНАЛЬНОГО ДОСВІДУ І РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО МЕТАМИСЛЕННЯ В ПОВОЄННІЙ УКРАЇНІ

Автор(и)

  • С.П. Мигаль Національний лісотехнічний університет України
  • В.П. Мигаль Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»
  • Г.В. Мигаль Національний університет «Львівська політехніка»

DOI:

https://doi.org/10.30857/2617-0272.2024.3.7

Ключові слова:

критичне мислення, творче мислення, символи, знаки, підсвідомість, свідомість, метадизайн, метанаука

Анотація

Мета. Метою дослідження є синтез узагальнених метаевристичних та метакогнітивних
моделей, використання яких у проєктній культурі сприяє формуванню інноваційного креативно-
критичного метамислення особистості.
Методологія дослідження творчої діяльності і підготовки дизайнера базується на
постнеокласичній парадигмі наукового знання, суб'єкт-об'єктній цілісності системи відносин та
взаємозв’язків, що діалектично розвиваються, в гібридному інноваційному середовищі навчання.
Методологія також включає нові методи міждисциплінарного дослідження та моделювання
реальності, що інтегрують фізичну та соціальну онтологію. Показано, що подальший розвиток
структурно-функціонального підходу до сприйняття фізичної та цифрової реальності враховує
особливості мозкової діяльності особистості.
Результати. Основними отриманими результатами є тріада узагальнених авторських
метамоделей, а саме:
1. Евристична метамодель постнеокласичного сприйняття фізичної реальності дизайнером,
в якій незалежність циклів пізнання, а також додатковість парадигм (синергетична, тріадична та
семіотична) поєднує фізичну та соціальну онтологію, що створює нові можливості для формування
творчого метамислення дизайнера в процесі дослідно-орієнтованого навчання та його діяльності.
2. Евристична метамодель постнеокласичного сприйняття та рефлексій фізичної і
віртуальної реальності концептуальним дизайнером, у якій залежність циклів пізнання, а також
додатковість евристичних метамоделей досягається через універсальні трикутники (фрактальні,
Паскаля, Серпінського), структури яких сприяють інноваційній діяльності концептуального
дизайнера.
3. Когнітивна метамодель формування метамислення дизайнера-концептуаліста, в основі
якого лежить просторово-часовий баланс явних та прихованих зв'язків, когнітивна візуалізація яких
сприяє пошуку гармонії у процесі дослідно-орієнтованого навчання та творчої діяльності за
допомогою семіотичних засобів.
Наукова новизна визначається взаємодоповнюваністю структур авторських метамоделей
фізичної та цифрової реальності, синергія яких сприяє оптимізації дослідно-орієнтованих моделей
навчання та самонавчання. Взаємозв'язок структур метамоделей та їх взаємодоповнюваність є основою успішної діяльності у гібридному навчальному середовищі (реальному фізичному та
віртуальному математичному), що сприяє передачі емоційного та інтелектуального змісту між
об'єктами та суб'єктами цифрового світу.
Практична значущість додатковості та взаємозв'язку нових метамоделей метамислення
дозволяє розробити:
• універсальні критерії визначення якості об'єктів дизайну за допомогою ГенШІ;
• метод виявлення тріад взаємопов'язаних протилежностей у джерелах інформації різної
природи, візуалізація яких спрощує міждисциплінарну взаємодію дизайнерів;
• створити персонального електронного помічника, електронного консультанта,
електронного експерта із використанням ГенШІ.
У повоєнній Україні міждисциплінарний обмін ідеями, методами та успішним досвідом
надзвичайно актуальний у рамках гібридного підходу до розуміння гармонії фізичної та цифрової
реальності, що сприяє успішній творчій діяльності на основі сприйняття гармонії природи для
досягнення недосяжного. Подальший розвиток дослідного навчання через формування метамислення
необхідне поліпшення психічного здоров'я та адаптації до неминучих соціальних трансформацій. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-26

Як цитувати

MYGAL , S. P., MYGAL, V., & MYGAL, G. (2024). ГІБРИДНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ЕМОЦІОНАЛЬНОГО ДОСВІДУ І РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО МЕТАМИСЛЕННЯ В ПОВОЄННІЙ УКРАЇНІ . Art and Design, (3), 86–97. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2024.3.7

Номер

Розділ

Articles