ОБРАЗ І СИМВОЛ КВІТУЧОГО ДЕРЕВА У МИСТЕЦТВІ КИТАЮ І ЄВРОПИ

Анотація

Мета дослідження — виявити образні та символічні паралелі зображення квітучого дерева в мистецтві Китаю і Європи. При вивченні обраної нами теми особливо важливим було використання компаративного методу, що дозволяє порівнювати твори мистецтва Європи і Китаю різних часових епох на споріднену тематику і виявляти загальне й особливе. Активно використовуються художньо-стилістичний та іконологічний методи. Іконологія поряд з іконографією дозволяє сприйняти символічний зміст твору. Встановлено,  що  образ  і  символ  квітучого  дерева  є  одним  з  головних  у мистецтві Китаю і Європи, оскільки виражає ідею вічного відродження природи та пов’язаної з нею людини. На відміну від мистецтва Європи, де в центрі уваги знаходиться людина, в Китаї панує
жанр «Квіти і птахи» і пейзаж «Гори – води». Найближче до мистецтва Далекого Сходу підійшли європейські  художники  другої  половини  XIX  –  початку  XX  століття.  З  плином  часу  природа  в мистецтві Європи стала самостійним жанром, образ квітучого дерева виступає на перший план відносно до зображення людини. За  часів  кризи  в  природі  шукали  гармонію.  У  прагненні  художників  Європи  піти  від безпосереднього,  реалістичного  відтворення  ландшафту  і  створити  опосередкований,  умовний символічний пейзаж за враженням позначається прагнення майстрів нових напрямків межі XIX – XX ст.  до  поетики  краси,  до  самостійної  виразності  лінії  та  кольору.  Культура  Далекого  Сходу
допомогла  вийти  за  межі  антропоморфної  міфології  середземноморської  культури  Європи; збагатити  образний  і  символічний  зміст;  художні  засоби;  художньо-стилістичні  можливості; змінити і розширити жанрові кордони образотворчого мистецтва. Наукова новизна полягає в тому, що в ній уперше здійснено порівняння образу і символу квітучого дерева в мистецтві Китаю та Європи.