МАЙСЕНСЬКА ПОРЦЕЛЯНА В УКРАЇНСЬКИХ КОЛЕКЦІЯХ. ДО ПИТАНЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЇ

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати та порушити питання щодо корекції загально вживаної в Україні термінології стосовно саксонської порцеляни. Розглянути доцільність датувань стосовно «скульптурного» періоду на виробництві. Атрибутувати та ввести до наукового обігу предмети Майсенської фарфорової мануфактури, що зберігаються в українській приватній колекції Д. Попова. Задля розуміння місця майсенської порцеляни в загальному історичному контексті було задіяно історико-культурний та контекстуальний метод дослідження. Методи моделювання та абстрагування допомогли зрозуміти характер діяльності майстрів XVIII ст. За допомогою мистецтвознавчого та компаративного аналізу зроблено атрибуцію творів. Встановлено, що використання терміну «шинуазрі» не коректне для порцеляни Майсенської мануфактури першої половини XVIII ст. Відсутність правильної атрибуції зображень на  виробах  даного  періоду  не  дозволяє  фахівцям  вживати  некоректний  термін.  Запропоновано замінити  його  на  більш  всеосяжний  –  «орієнталізм»,  в  якому  по  деталях  можна  вирізняти  та
окреслювати рефлекси художньої культури тієї чи іншої країни. В контексті даного аналізу, було введено  до  наукового  обігу  чашку  з  блюдцем  першої  половини   XVIII ст.  з  приватної  української колекції.  При  погляді  на  діяльність  майстрів  та  історичні  тенденції,  доведено,  що  так  званий «скульптурний»  період  заводу  потребує  переосмислення.  З  наведених  у  статті  прикладів зрозуміло,  що  потрібно  не  виокремлювати  цей  етап  конкретним  датуванням,  або  розширити часовий проміжок – торкаючись років життя засновника мануфактури. Таким чином, порушуючи звичну  систему,  відбувається  процес  залучення  української  фахової  спільноти  до  переосмислення певного  категоріального  апарату  та    процесів,  що  відбуваються  у  декоративно-ужитковому мистецтві.  Наукова  новизна  роботи  полягає  в  перегляді  термінології  та  періодизації,  яку використовують  науковці  відносно  Майсенської  порцелянової  мануфактури  першої  половини XVIII ст.  В  рамках  дослідження  до  наукового  обігу  введено  предмети  Майсенської  мануфактури  з української приватної колекції Д. Попова. Практична  значущість.  Результати  дослідження  можуть  бути  застосовані
мистецтвознавцями  –  при  аналітиці  категоріального  апарату  порцелянових  виробів;  музейними установами – для побудови грамотної експозиції та екскурсійної програми; освітніми навчальними закладами  з  мистецьким  спрямуванням  –  при  розробці  лекційних  курсів  з  історії  декоративно-ужиткового мистецтва.