ІМПРЕСІОНІСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В КИТАЙСЬКОМУ ОЛІЙНОМУ ЖИВОПИСУ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета статті – виявити імпресіоністичні тенденції в образотворчому мистецтві Китаю, що визначили своєрідність розвою китайського олійного живопису XX століття. Методологія.  У  дослідженні  використовуються  історико-культурологічний, компаративний, іконографічний та іконологічний методи.  Результати.  У  статті  розглядаються  маловивчені  аспекти  розвитку  китайського малярства  першої  половини  ХХ  ст.  Ретроспективний  аналіз  живописного  мистецтва  дає можливість  простежити  місце  традицій  і  новацій  у  формуванні  олійного  живопису  Китаю,  що переважає  на  даному  історичному  етапі  розвитку  національної  художньої  школи.  Прагнення китайських  митців  до  збереження  філософського  підґрунтя  і  теоретичних  настанов  класичного живопису  тушшю  та  водночас  зацікавленість  імпресіонізмом  стали  своєрідною  рисою  олійного мистецтва Китаю. Основні тенденції, які домінували на початку століття, зберігаються і донині, визначивши розвиток китайського олійного малярства в цілому. Окреслено, що декоративність і тематичний  репертуар  класичного  китайського  мистецтва  тушшю  були  перенесені  в  живопис
олією, про що свідчить пожвавлена виставкова діяльність. В дослідженні визначено, що у першій половині  XX  століття  в  країні  набув  поширення  імпресіоністичний  напрям,  що  сформувався внаслідок  вивчення  китайськими  майстрами  творчості  японських  і  французьких  майстрів. Методи навчання і стильові пошуки китайських художників досліджуваного періоду стали основою сучасного мистецтва Китаю. З’ясовано, що новітні тенденції в китайському олійному мистецтві
першої  половини  ХХ  століття  є  художнім  переосмисленням,  ремінісценціями  подібного  явища  у західноєвропейському  живописі  кінця  XIX  –  початку  XX  ст.  Поширення  імпресіонізму  сприяло
найбільшому  розвитку  натюрмортного  і  пейзажного  жанрів,  а  також  вивело  на  новий  щабель пленерні  практики.  Чимало  китайських  митців  поширювали  імпресіоністичні  ідеї  не  тільки  в художній творчості, а й в мистецтвознавстві та педагогічній діяльності.  
Наукова новизна полягає у систематизації й аналізі фактологічного матеріалу з означеної проблеми, визначенні ролі імпресіоністичного напряму в розвитку китайського олійного живопису. Практична значущість. Результати можуть бути використані в подальших дослідженнях історії і теорії східного мистецтва XX століття.