ОСОБЛИВОСТІ ФОРМОУТВОРЕННЯ ГЛАМУРНОГО КОСТЮМА 1930–1950-х РОКІВ

Анотація

Проаналізувати костюми голлівудських актрис у період 1930–1950-х рр., які стали основою формування типових структур гламурного костюма в ХХ ст.; встановити особливості їх формоутворення та визначити їх місце в структурі модного костюма початку ХХІ ст. Використано стилістичний та асоціативний методи дослідження художньо-композиційних ознак гламурного вбрання актрис як творчого джерела в сучасній дизайн-практиці, застосовано порівняльно-історичний метод і метод системно-порівняльного аналізу, що дозволило здійснити загальну типологізацію структур гламурного костюма визначеного періоду та встановити особливості його формоутворення. Проведені дослідження демонструють, у який спосіб в 1930–1950-х рр. дизайнери американських кіностудій розробляли стилістику гламурного костюма, орієнтуючись на індивідуальні характеристики будови тіла і зовнішність актрис, їх амплуа в кіноіндустрії. Отримані результати щодо структур костюмів актрис і особливостей їх формоутворення надають можливість як охарактеризувати художньо-композиційні ознаки гламурного костюма, так і показати, що саме вони стали підґрунтям для формування типових образів, а з часом – типологічних структур костюма в стилі гламур, які до цього часу залишаються актуальними і, практично, незмінними у проектуванні перспективних форм одягу в стилістиці гламуру. Встановлено особливості структуроутворення гламурного костюма у визначений період; окреслено формотворчі пошуки дизайнерів кіноіндустрії в розробці стилістики гламуру, яка знайшла відображення, насамперед, у формуванні типових структур костюма, його силуетних формах, конструктивно-композиційному вирішенні, застосуванні матеріалів і їх декоруванні. Практична значимість роботи полягає в тому, що основні результати дослідження можуть бути корисними для розробки і виготовлення колекцій одягу в стилістиці гламуру; надають ємну інформацію щодо образно-стильових і формально-конструктивних характеристик типових для стилю гламур структур костюма, силуетних форм і способів формоутворення в цілому. Результати можуть використовуватися в професійній підготовці дизайнерів з метою підвищення якості проектно-художніх рішень у процесі розробки колекцій модного одягу, що відповідають естетичним запитам сучасників