ІКОНОСТАСИ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ ОДЕСИ: ТЕМАТИКА І СТИЛІСТИКА

Анотація

Метою є дослідження тематики і стилістики іконостасів верхнього і нижнього храмів Спасо-Преображенського кафедрального собору Одеси. Методологія. Для вивчення теми і виявлення художньо-стилістичних особливостей іконостасів одеського кафедрального собору використано компаративний метод. Він дозволяє порівнювати об’єкти дослідження з аналогами зі світового мистецтва. Застосовані також іконологічний, іконографічний методи та образно-стилістичний аналіз. Основні результати. Іконостаси верхнього і нижнього храмів Спасо-Преображенського кафедрального собору Одеси органічно вписані в архітектурне оточення, тим самим здійснено синтез мистецтв. Класична архітектура та оригінальна просторова архітектоніка вівтарної перепони верхнього храму обумовила особливості тематики і стилістики іконописних образів. Встановлено, що декоративне оздоблення та образи в іконостасах верхнього і нижнього храмів Преображенського собору поєднують традиції християнського мистецтва різних часів. В центральному іконостасі верхнього храму відображено вплив архітектури і мистецтва Ренесансу. Особливістю іконопису є поєднання спадщини європейського мистецтва, а саме італійського і Північного Відродження, класицизму, бароко та академізму XIX століття. Спостерігається об'ємно-просторовий стиль живопису, заснований на західноєвропейській традиції. Декоративне оздоблення вівтарної перепони нижнього храму містить архітектурні елементи Візантії, Стародавньої Русі і бароко. Іконопис виконаний у канонічному візантійському стилі Палеологівського Ренесансу. Через вивчення особливостей іконостасів Преображенського собору виявлено головні тенденції у церковному мистецтві другої половині XX–XXI століть: застосування і з'єднання ренесансно-академічного і візантійсько-давньоруського стилів. Наукова новизна публікації полягає у тому, що вперше проведено детальне дослідження іконостасів кафедрального собору Одеси. Виявлено особливості тематики і стилістики іконопису в його зв’язку з архітектонікою іконостасу та архітектурою храму. Практична значущість обумовлена можливістю використання матеріалів дослідження у монографіях з історії мистецтва Одеси, у підготовці навчальних посібників і методичних вказівок з поглибленим вивченням іконописного, монументально-декоративного мистецтв, у розробці текстів лекційних і практичних занять.