НАЇВНЕ МИСТЕЦТВО: ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОГО СПРИЙНЯТТЯ

Анотація

Метою статті є визначення специфіки поняття «наїву», аналіз особливостей творів мистецтва цього напряму, їх характерних ознак на основі образотворчих робот українських наївістів. Основа методології дослідження включає мистецтвознавчий аналіз, комплексне використання історичного і порівняльного методів, системний аналіз, синтез, узагальнення. Результати.Окреслено поняття «наїву», виокремлена його специфіка відносно близьких, але не тотожних термінів, таких як «мистецтво примітиву» та «мистецтво аутсайдерів», розглянуті складові розвит­ку даного напряму. На прикладі творчості представників українського наївного мис­тецтва визначено характерні особливості  цього напряму. Підкреслена актуальність застосування художніх образів «наїву» в реаліях сучасного дизайну. Наукова новизна. Досліджено категорію «наїву», художньо-композиційні особли­вості цього виду мистецтва на творчості окремих українських художників-наївістів, визначені характерні візуальні прийоми даного мистецького спряму­вання, які є актуальними для застосу­вання в сучасних дизайн-проектах. Практична значущість. Виявлення особливостей творчої реалізації даного напряму може сприяти як подальшим дослідженням цього актуального для дизайну постмодерну виду мистецтва, так і надихати на вивчення мистецтва наївістів у відповідних навчальних курсах студентів-дизайнерів з метою підвищення їх конкурентноздатності у творенні візуальної культури сучасного соціуму на грунті близьких до національної ментальності образів.