НОВІ ВИКЛИКИ ВИМУШЕНОЇ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті з’ясовано масштаби, інтенсивність, основі напрямки і форми внутрішньої та трудової міграції населення, що перетворилася на невід'ємний і важливий атрибут соціальної реальності сучасного українського суспільства. Досліджено ключові чинники, які визначили умови та характер вимушеної внутрішньої та трудової міграції в Україні у 2014–2017 рр. Охарактеризовано основні напрями вимушеної внутрішньої та трудової міграції в умовах посилення конкуренції на ринку праці, військових дій на Донбасі та економічної кризи. Показано вплив внутрішніх вимушених та трудових міграцій на державну політику у сфері працевлаштування населення. Висвітлено зміни попиту на кваліфікованих фахівців. Визначено, що вимушена внутрішня та трудова міграція в Україні у 2014–2017 рр. є наймасовішою внутрішньою міграцією з часів аварії на Чорнобильській атомній станції 1986 року. За даними Міністерства соціальної політики України в березні 2018 року в країні було зареєстровано близько 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Попри продовження війни, окупації та загрози для життя, кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб скорочувалась протягом останніх двох років. Водночас, уряд і громадські організації зазначають постійну й дедалі інтенсивнішу двосторонню міграцію. Визначено основні чинники, які впливають на процес вимушеної міграції: ускладненість гендерного і вікового співвідношення: спостерігається суттєва перевага жінок – 62% ВПО, близько 24% ВПО – працездатні дорослі (з них понад 70% – жінки), 59% ВПО – пенсіонери, 13% – діти і 4% людей з інвалідністю. Наступним визначеним чинником є безробіття – на початку 2018 року 60% мігрантів були безробітними проти 30% 2015 року. За свідченнями Міжнародної організації з міграції, станом на березень 2018 року частка безробітних поміж ВПО становила 48%, де близько 70% працездатних ВПО мають вищу освіту. Доведено, що до категорії внутрішньо переміщених осіб належать близько 3% українців – це найбільша група ВПО в Європі. Але в останні два роки кількість зареєстрованих ВПО і людей, які звертаються по соціальну допомогу, зменшилась. Визначено наявність великого спектру невирішених завдань у галузі соціально-правового захисту вимушеної міграції та необхідність теоретичного осмислення соціально-правових процесів, що відбуваються в сучасній системі соціального захисту біженців і вимушених переселенців; різке збільшення кількості законодавчих та інших нормативних правових актів; тривала відсутність таких життєво важливих законів, які регулювали б соціально-правовий захист біженців і вимушених переселенців.