УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ НА ДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК ЇХ РОЗВИТКУ

Анотація

Стратегічно-важливою частиною промисловості України є добувна промисловість, а саме її підгалузь – добувна промисловість та розроблення кар’єрів. Сучасний стан видобувної промисловості характеризується певним пожвавленням, проте не в усіх її галузях. Метою статті є дослідження результатів діяльності добувної промисловості та визначення основних чинників змін, що забезпечать розвиток цієї галузі. Аналіз показав, що на сьогоднішній день підприємства добувної промисловості демонструють недостатню ефективність діяльності (вповільнення індексів приросту виробництва, коливання рентабельності та прибутку, наявність значної частки збиткових підприємств), а їх технічний та виробничий потенціали не відповідають загальносвітовим трендам, що пов’язане з неповним використанням можливостей розвитку галузі. Для підприємств добувної промисловості управління змінами набуває критичної важливості через значний динамізм їх бізнес-середовища, що обумовлене як загальнодержавними, так і міжнародними тенденціями. Зміни бізнес-середовища добувної промисловості та розроблення кар’єрів генеруються чинниками простору, часу, споживача, захисту, продукції, ціни, які своєю чергою ініціюють зовнішні зміни; зменшують (скорочують) лаг змін; ініціюють зміни інфраструктури ринку та обсягів супутніх послуг; актуалізують зростання рівня державної підтримки; в котрий раз доводять необхідність змін техніки та технології видобутку, переробки та збагачення сировини; визначають зміни підходів до контролю витрат та методів ціноутворення. Сигналами, які мають стимулювати підприємства до змін, мають стати: зростання труднощів у протистоянні ентропійним впливам зовнішнього середовища; наявність кризових явищ на підприємстві; погіршення ринкових умов; ініціатива менеджменту підприємства чи будь-яких стейкхолдерів (їх груп) щодо змін; інформація контактних груп підприємства щодо вимог до продукції, цін, вартості ресурсів. До стримуючих зміни факторів можна віднести: відсутність ефективного менеджменту та професійних менеджерів, здатних реалізувати весь цикл змін; неефективну організаційну структуру, наявність конфліктів в організації; опір змінам; нерозвинену корпоративну культуру підприємства.