ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Анотація

У статті підкреслюється загальновизнаний факт виняткової значущості галузі освіти для забезпечення економічного та соціального розвитку країни, підвищення її конкурентоспроможності на світовій арені та наукоємності її виробництва. Наголошується, що освітня сфера є життєво необхідною ланкою, що поєднує всі сектори економіки та соціальну сферу, є супровідним елементом у житті кожної окремо взятої людини і формує її людський та соціальний капітал. Відзначається, що зазвичай освіта була підконтрольною сферою держави, яка визначала основні її напрямки й орієнтири розвитку та регулювала її діяльність. Проте на сьогоднішній день спостерігається реформування освітньої сфери в більшості країн світу, що передбачає послаблення ролі держави та перехід на умовний механізм саморегулювання. Саме тому, розгляд галузі освіти як об’єкта ринкового регулювання набуває особливої актуальності в сучасних реаліях, що й зумовило проведення дослідження в цьому напрямку. У статті детально проаналізовано галузь освіти як одну з основоположних сфер системи національного господарства через призму ринкового механізму її регулювання, що дозволяє визначити основним її об’єктом таку категорію, як освітня послуга. У результаті дослідження поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців було виділено основні та специфічні риси, що визначають особливості функціонування галузі освіти як системи змішаних приватно-суспільних благ. Розглянуто також основні підходи до трактування ринку освітніх послуг, його функцій та ключових структурних елементів, до яких передусім відносяться споживачі та постачальники, посередники, джерела фінансування та інші особливості. На основі проведеного дослідження автором робиться висновок про необхідність державного регулювання галузі освітніх послуг у поєднанні із застосуванням основ ринкового механізму.