СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2413-0117.2019.2.9Ключові слова:
інвестиції, інвестиційна діяльність, економічна безпека, стратегія, стратегічні орієнтириАнотація
У статті розглянуто поняття стратегії і стратегічних орієнтирів промислового підприємства в процесі інвестиційної діяльності з метою забезпечення його економічної безпеки. Зазначено, що в сучасних умовах функціонування підприємства його стратегія носить довгостроковий характер і визначається багатьма аспектами господарської діяльності. Діяльність у промисловому секторі економіки пов’язана з налагодженням багатокомпонентного виробництва, що потребує якісного технічного забезпечення. У вирішенні цього питання важливу роль відіграє інвестиційна діяльність промислових підприємств, ключовими стратегічними пріоритетами якої є стимулювання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, технологічна і технічна модернізація виробництва. В рамках інвестиційної складової діяльності промислового підприємства досліджено два компоненти, а саме залучення інвестиційних коштів та їх розміщення. Залучення інвестиційних коштів з метою оновлення виробничого процесу, поряд з отриманням переваг, пов’язано з небезпекою, притаманною такому виду фінансування. При визначенні стратегічних орієнтирів промислового підприємства запропоновано розглядати безпечну інвестиційну діяльність як важливу підсистему його економічної безпеки. Оскільки інвестиційна безпека є лише частиною загального комплексу економічної безпеки, заходи з її забезпечення доцільно розробляти в рамках тактичного планування, проте результати таких заходів мають враховуватись під час складання стратегічних орієнтирів діяльності підприємства. Сукупність тактичних дій підприємства під час реалізації обраної стратегії запропоновано умовно розділити на дві окремі групи: горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні заходи передбачають роботу спрямовану на забезпечення необхідного потенціалу, який своєю чергою стане ресурсною базою для переходу до наступного етапу досягнення бажаного ефекту або остаточної цілі. Зазначено, що визначення стратегічних орієнтирів та шляхів їх досягнення є складним і багатогранним процесом, що потребує ґрунтовного підходу для визначення не тільки стратегічних цілей, але й проміжних етапів роботи.