ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ХОЛІСТИЧНИМ РОЗВИТКОМ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.30857/2413-0117.2019.5.8Ключові слова:
інтелектуалізація управління, холістичний розвиток, бізнес-процеси, підприємство, холістичний підхід, фактори та умови холістичного розвитку, сталий розвитокАнотація
У статті визначено інтелектуалізацію управління бізнес-процесами підприємства на основі компонентів холістичного підходу. Досліджено засади реалізації управління холістичним розвитком складних соціально-економічних систем. Представлено принципи формалізації критеріїв холістичного управління бізнес-процесами підприємства. Проаналізовано основні фактори й умови, що сприяють підвищенню ефективності управління холістичним розвитком діяльності на підприємстві. Систематизовано ключові зовнішні та внутрішні умови використання концепцій холістичного розвитку бізнес-процесів. Обґрунтовано висновок про необхідність використання підприємствами концепції холістичного розвитку як найбільш перспективної. У статті запропоновано модель холістичного підходу до управління бізнес-процесами на підприємстві. Наведено авторське трактування холістичного підходу як інтегрованої концепції, яка орієнтована на потенціал підприємства, зокрема, на його економічний потенціал, що відображає різні стадії ринкової взаємодії підприємства й використання ресурсів. Наголошується, що інструментарій холістичного підходу застосовано лише до тих галузей національного господарства, які визначаються наявним рівнем інноваційного потенціалу, з одного боку, та високим ступенем задоволеності для споживачів – з іншого. Перспективними напрямами подальшого дослідження є визначення елементів методології холістичного підходу до бізнес-процесів та їх адаптація до сучасних реалій української економіки, а також розроблення практичних рекомендацій для підприємств із використанням холістичного підходу в побудові комплексу маркетингу. Проаналізовано передумови розвитку малих та середніх підприємств, визначено напрями їх становлення в умовах стабілізації економіки. Проведено регресійний аналіз для малих, середніх та великих підприємств, який показав, що для забезпечення ефективного функціонування малого та середнього бізнесу характерним є вибір оптимальних організаційних форм, покращення умов оподаткування та відповідного фінансового забезпечення, тому необхідно створити пріоритетні умови співпраці таких підприємств з усіма секторами економіки, великими корпораціями та державою. Для забезпечення цієї мети, доцільним є орієнтація на досвід розвинутих країн.