АЛЬТЕРНАТИВНІ СТРАТЕГІЧНІ СЦЕНАРІЇ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ПОБУДОВИ КОГНІТИВНОЇ МОДЕЛІ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2413-0117.2020.1.6Ключові слова:
альтернативні сценарії розвитку подій, когнітивна модель, безпека розвитку, металургійні підприємстваАнотація
У роботі визначено місце металургійної галузі в промисловому комплексі України. Зазначено, що окреме металургійне підприємство являє собою складну, штучно створену, поліструктурну соціально-економічну систему, яка має особливості діяльності і специфіку управління та характеризується відповідними властивостями. Зауважено, що однією з найбільш важливих проблем для системи управління металургійним підприємством є розуміння складних причинно-наслідкових зв’язків, які визначають вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на умови діяльності підприємства, на стан його безпеки розвитку, на цілі й властивості нової стратегії управління. Метою дослідження є вивчення науково-практичних аспектів побудови когнітивної моделі альтернативних стратегічних сценаріїв управління безпекою розвитку металургійного підприємства. Для вирішення поставлених завдань застосовано методи системного підходу, аналізу й синтезу - з метою визначення причино-наслідкових зв’язків в управлінні безпекою розвитку металургійного підприємства з подальшою побудовою когнітивної моделі, а також абстрактно-логічні методи – для формулювання висновків за результатами дослідження. У рамках дослідження пропонується використання когнітивного підходу щодо побудови альтернативних стратегічних сценаріїв управління безпекою розвитку металургійних підприємств. Когнітивний підхід поєднує абстрактно-логічні та ігрові методи аналізу з економіко-статистичними та математичними методами, дає змогу визначити взаємозв’язок впливу зовнішніх та внутрішніх факторів дії на рівень безпеки розвитку підприємства. Своєю чергою, когнітивне моделювання дозволяє дослідити проблеми з нечіткими чинниками і взаємозв'язками; враховувати зміни зовнішнього і внутрішнього середовища; використовувати об'єктивно сформовані тенденції розвитку ситуації у власних інтересах і рекомендувати найбільш оптимальні управлінські рішення; скорочувати час для ухвалення управлінського рішення.