ІМПЕРАТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ЯК ОСНОВА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЇХ ЕКОНОМІЧНОЮ ПОВЕДІНКОЮ В УМОВАХ НЕОІНДУСТРІАЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2413-0117.2020.2.8Ключові слова:
економічна поведінка підприємств, промислові підприємства залізничного транспорту, інтенсифікація управління, сталий розвиток, стагнаціяАнотація
У результаті дослідження визначено, що в сучасних умовах більшість промислових підприємств залізничного транспорту знаходяться в стані стагнації через низку причин, серед яких найбіш значущими є: низький рівень інвестування, відсутність тенденцій стійкого економічного зростання, а також неефективний розподіл потенціальних ресурсів. Підкреслюється, що для вирішення цих проблем та стимулювання науково-технологічного і соціально-економічного зростання необхідно сформувати методологічний апарат для аналізу факторів і оцінки можливостей виходу зі стану стагнації та переходу до стану стабільного розвитку, впроваджуючи процес інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації. Актуальність цього напряму підтверджується тим, що реалізація імперативу сталого науково-технологічного і соціально-економічного розвитку промислових підприємств залізничного транспорту стає більш проблематичною та потребує концептуального обґрунтування вибору стратегічних траєкторій розвитку та визначення потенціальних факторів для стабільного довгострокового виходу з кризового стану. Визначено заходи для досягнення поставлених цілей у вирішенні проблем сталого науково-технологічного і соціально-економічного розвитку промислових підприємств залізничного транспорту. Наведено етапи переходу для досягнення цілей у вирішенні проблем сталого науково-технологічного і соціально-економічного розвитку промислових підприємств залізничного транспорту. Розглянуто стадії концепції сталого розвитку промислових підприємств залізничного транспорту та досліджено економічні моделі сталого розвитку промислових підприємств залізничного транспорту, що є підґрунтям інтенсифікації управління економічною поведінкою підприємств в умовах неоіндустріальної модернізації.