СИСТЕМА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНФРАСТРУКТУРНО-СЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів державно-приватного партнерства у формі концесії. Визначено, що під концесією розуміється система відносин, за якої держава або муніципальне утворення для досягнення суспільно значущих цілей передають концесіонеру (фізичній або юридичній особі) право здійснювати на договірній основі деякі зі своїх функцій щодо володіння, користування, а за певних умов – і розпорядження державною або муніципальною власністю. Ці відносини діють протягом терміну концесійного договору. Відповідно чинного законодавства України адаптовано гарантії для приватного інвестора у сфері ДПП та концесій. До гарантій господарської діяльності концесіонера віднесено: перспективи придбання права власності на майно, що розташоване поза смугою відведення автомобільної дороги; можливість об'єктивного розгляду спорів у міжнародному арбітражному суді, можливість створення спеціальної проєктної компанії для реалізації проєкту (special purpose vehicle, SPV). Акцентується на важливій ролі гарантій із повернення інвестицій, які вносить концесіонер, а також гарантій, що стосуються заборони примусового відчуження фінансових та майнових ресурсів; принципів невтручання в діяльність концесіонерів; гарантій відшкодування концедентом всіх внесених концесіонером інвестицій (у разі розірвання договору з вини концедента); підкреслюється необхідність передбачення норми, відповідно до якої оплата проїзду встановлюється в розмірі, що враховує інвестиційну складову, що має забезпечувати компенсацію витрат концесіонера. Практичне застосування концесійних відносин у сфері транспортної інфраструктури України дозволило згенерувати ключові вектори її розвитку та покращення, насамперед, через дотримання таких принципів: застосування законодавства, що є чинним на момент укладення договору концесії; заборона на зміни в законодавстві, що стосуються умов ведення концесійної діяльності; гарантії покриття збитків концесіонера за умови прийняття рішень державними органами, які порушують права концесіонерів.