ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР БІЗНЕСУ ЯК БАЗИСУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.30857/2413-0117.2020.6.9Ключові слова:
інтегровані структури бізнесу, інноваційний розвиток, підприємництвоАнотація
Статтю присвячено актуальним питанням дослідження особливостей функціонування інтегрованих структур бізнесу як базису інноваційного розвитку підприємництва. На основі поглиблення розуміння дуальної природи інтегрованих структур та передумов їх розвитку було виявлено, що інтегровані структури бізнесу являють собою організаційно-правову форму злиття виробничих та організаційних ресурсів, а також банківського капіталу, що, своєю чергою, породжує єдність конкуренції та кооперації, динамічний симбіоз яких стає новим джерелом успішного функціонування суб’єктів підприємництва в умовах розвитку інноваційної економіки. Проведений літературний огляд існуючих на сьогодні шляхів інноваційного розвитку підприємництва на засадах інтеграційної кооперації дозволив систематизувати підходи до створення підприємницьких інтеграційних утворень в Україні. Основною передумовою процесів злиттів і поглинань визначено конкурентне середовище, а точніше – зміни, що відбуваються в технологічній та організаційній сферах. Розвиток інноваційної економіки виражається в її глобалізації, диверсифікації, технологічному прогресі, лібералізаційних тенденціях ринків і т. ін. Кожен із цих факторів окремо і в поєднанні з іншими викликає необхідність перегляду прогнозів і переоцінки активів усіма компаніями. Результати проведеного аналізу щодо дослідження особливостей функціонування інтегрованих структур бізнесу як базису інноваційного розвитку підприємництва дали змогу виявити специфіку формування та розвитку інтеграційних процесів в Україні, що полягає в необхідності розуміння структурної спрямованості інтеграційних процесів. Крім того, важливим у процесі функціонування інтегрованих структур є визначення масштабів виробничо-господарської діяльності: регіональні, міжрегіональні або транснаціональні. Зокрема, інтегровані структури можуть дозволити підприємствам самостійно виходити на ринки міжрегіонального та міжнародного рівнів. Також, за особливих обставин учасники таких структур, своєю чергою, можуть надати дозвіл на виведення частини капіталу з галузей, наприклад, у разі перенасичення ринку та спаду виробництва, особливо в умовах довготривалого скорочення попиту на їх продукцію.