СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ БІЗНЕС-СТРУКТУР
DOI:
https://doi.org/10.30857/2413-0117.2020.6.14Ключові слова:
інтеграція, інтегровані структури бізнесу, інтеграційна взаємодіяАнотація
Статтю присвячено проблемам дослідження сутнісної характеристики інтеграційної взаємодії як передумови формування інтегрованих бізнес-структур. На основі поглиблення розуміння терміну «інтеграція» визначено, що незалежно від сфери діяльності інтегрування, інтеграцію можна розглядати двояко: або як об'єднання в тому чи іншому сенсі (найчастіше на одному рівні рівноправних однопрофільних суб'єктів господарювання), або як включення до складу більш великого учасника чи вже існуючого об'єднання, а іноді і його поглинання. У всіх цих випадках інтеграція здійснюється з метою досягнення конкурентних переваг, отримання тієї чи іншої вигоди, за певними критеріями. Проведений літературний огляд існуючої на сьогодні сукупності економічних теорій та підходів показав, що поняття «інтеграція» застосовується на всіх рівнях: локальному (відноситься до виробничих процесів у рамках однієї мікроекономічної одиниці); мікрорівні (в межах сукупності бізнес-одиниць); національному (в масштабі певної держави); мезорівні (в рамках декількох прикордонних держав); макрорівні (в певному регіоні), мегарівні (в рамках глобального економічного простору). Результати проведеного аналізу щодо дослідження сутнісної характеристики інтеграційної взаємодії як передумови формування інтегрованих бізнес-структур дозволили розглядати інтеграцію як полігамну категорію з позицій: об’єднання в ціле окремих частин, видів діяльності, функцій, елементів; складову суспільного розвитку; управлінську концепцію співпраці; стратегію і тактику ринкової поведінки в умовах конкуренції; об’єднання зусиль, дій та можливостей; форми об’єднання (взаємодії) або системного стану суб’єктів; новітнього управлінського підходу; створення та формування інтеграційних структур, впровадження інноваційних організаційних форм; процесу, який призводить до формування стану пов’язаності (утворення, формування, розвитку, зміцнення зв’язків); процесу формування та розвитку взаємодії, партнерства та співробітництва.