Художня емаль як чинник формотворення у творчості українських митців-ювелірів

Анотація

Різноманіття технік художньої емалі відкриває для українських ювелірів простір творчих експериментів, відродження традицій візантійського та давньоруського емальєрства й упровадження інноваційних технологій, що зберігає високу актуальність для ювелірного мистецтва України. Мета дослідження – здійснити аналіз головних засад формотворення ювелірних виробів, що створюють основу для техніко-технологічних інспірацій емальєрства та є засобом ефективного розкриття художнього образу в творчості митців сучасного ювелірства України. Методологічною основою дослідження було застосування низки наукових методів: порівняльно-історичного, аналітико-описового, образно-стилістичного аналізу, структурно типологічного, методу фіксації польового матеріалу (інтерв’ювання) у вигляді аудіозаписів, а також методів аналогій та припущень. Вивчено специфіку методів та принципів формотворення, що визначаються авторським стилем, зокрема у контексті акцентування композиційних рішень через використання мовних особливостей технік художньої емалі та технологічних інспірацій у творчості сучасних українських художників-ювелірів. Дослідження показало, що художники застосовують класичні та авторські техніки емалі, поєднують їх з дорогоцінним камінням і перламутром, створюючи складні багатошарові композиції. Проведений аналіз діяльності творчих колективів Ювелірного Дому «Дюльбер» та Класичного ювелірного Дому «Лобортас» показав, що системне комбінування теоретичних знань і практичного досвіду, а також ретельне опрацювання технологічних карт виготовлення ювелірних творів з емаллю забезпечує високу якість творчих результатів. Поєднання традиційних і експериментальних технологій художньої емалі формує розвиток новітнього українського ювелірства, відкриваючи нові творчі форми потенціалу художників кінця ХХ – початку ХХІ століття в світовому історико-культурному контексті, підкреслюючи індивідуальну манеру та високий технічний рівень виконання ювелірних творів