Графічні хроніки повномасштабної російсько-української війни у творчості українських іконописців
DOI:
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2025.4.9Ключові слова:
сакральне мистецтво, іконографія, документальні свідчення війни, графічні твори, релігійні образи та мотивиАнотація
Актуальність дослідження була зумовлена активним поширенням експресивних графічних
скетчів, створених митцями під час повномасштабної війни, значна частина яких поєднує іконописну
традицію з елементами воєнного репортажу. Попри присутність цих творів у цифровому просторі та
зростання інтересу до них, ілюстрування воєнних злочинів українськими іконописцями є недостатньо
опрацьованою темою. Метою статті було окреслити роль графічних хронік у творчості Романа
Барабаха, Уляни Креховець та Данила Мовчана та виявити художні особливості творів. У дослідженні
було "застосовано якісний і кількісний методи, формальний, іконографічний та семіотичний аналіз.
Проаналізовано 164 твори, створені українськими іконописцями упродовж повномасштабної війни. У
статті акцентовано увагу на роботах, виконаних з березня по липень 2022 року, коли спостерігалася
найбільша художня активність іконописців у створенні графічних хронік. Проаналізовані твори
демонстрували синтез іконописної візуальної мови з актуальним політичним і соціальним контекстом.
У творчості митців було розкрито активне шифрування сенсів через знакову систему іконопису,
персоніфікацію героїв у вигляді святих, звернення до локальних іконописних образів та документування
конкретних воєнних подій. У статті відзначено зменшення кількості таких творів, що вказує на емоційне
виснаження митців і поступову адаптацію суспільства до тривалої загрози. У процесі аналізу було
простежено, що графічні хроніки, створені іконописцями під час війни, виконують низку важливих функцій,
серед яких – соціальна, меморіальна та комунікативна. Зокрема, було виявлено, що соціальні мережі
активно використовувались митцями для поширення творчості та залучення аудиторії до рефлексії.
Практична цінність дослідження полягала у фіксації нових художніх стратегій, що демонстрували
трансформацію іконописних образів в часі війни. Вивчення цих процесів дало змогу глибше зрозуміти
роль сакрального мистецтва як форми рефлексії, документації та духовної підтримки в часи випробувань