ТРАНСФОРМАЦІЯ РИТУАЛЬНОГО РОДОВОГО ПОРТРЕТУ В ТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА ГУЙДИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

Метою статті є дослідження значення канону європейського портрета у жанровій картині Михайла Гуйди: «Кубанське весілля. Посвята прадіду Дем'яну Дорошенку» (2004).

Методологія. Використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний, іконологічний, герменевтичний методи.

Результати. На основі порівняння з композиціями на тему одруження у мистецтві античності, Ренесансу та Нового часу у картині Гуйди виявлено: наявність духовного центру (ікона); показано роль симетрії у побудові ритуальної композиції; визначено національний характер образів та символів (української землі, домашнього двору, одягу, квітів, ритуальних предметів). Весільний портрет сім'ї козаків створено в іконографії парадних аристократичних портретів, розробленої Тіціаном, Тінторетто, Веласкесом, Рубенсом, Ван Дейком, Вістлером.

Гуйда створив нову форму портрета та автопортрета в історичному портреті, наділивши образ предків індивідуальною психологією людини доби криз, з властивою йому рефлексією, прагненням до усвідомлення свого місця у світобудові. У композиції українського живописця відбувається сакралізація землі, будинку-двору через зв'язок із світовим початком. Лаконічна композиція пластично відповідає визначенню місця сім'ї кубанського козака в степовому ландшафті. Сім'я показана як монолітна цілісність, до якої включені коні, що втілюють енергію природи. У золотому перерізі композиції укладено архетип хреста. Образ народжувальної землі явлений горизонталлю родючого чорнозему. Сім'я включена до духовної вертикалі ритуального «осьового часу» – Axis Mundi. У взаємозв'язку неба та землі утверджується сила українського роду-народу.

Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше проведено порівняння ідейного змісту та форми картини Гуйди з ритуальними композиціями на тему весілля та каноном аристократичного портрета Європи. Творчість українського художника включена до контексту мистецтва Європи.

Практична значущість. Представлені матеріали, їх художньо-стилістичний аналіз та узагальнення можуть бути використані у наукових дослідженнях, присвячених мистецтву картини-портрету в Україні.