Сакралізація образу жінки у воєнні періоди в Україні та відображення цього явища у графічних творах

Анотація

Метою дослідження був аналіз мистецьких стратегій і візуальних механізмів сакралізації жіночого образу у воєнній графіці України, зокрема у плакатах, гравюрах та ілюстраціях часів світових воєн і сучасних збройних конфліктів. Дослідження розкрило художні засоби, символіку та
іконографічні традиції, що формують сакральний вимір жіночої репрезентації у воєнному мистецтві. Методологічний підхід ґрунтувався на систематичному аналізі художніх прийомів, композиційних рішень, колористичних стратегій та стилістичних особливостей творів. Отримані результати засвідчили, що сакралізація жіночого образу в українській воєнній графіці ґрунтувалася на використанні усталених візуальних кодів, що еволюціонували під впливом соціально-культурних та технічних змін у мистецтві. Порівняльний аналіз українських, радянських, німецьких, французьких та британських графічних матеріалів дозволив визначити ключові тенденції у зображенні жіночого образу, зокрема його
героїзацію, наділення міфологічними та релігійними рисами, а також використання художніх засобів для формування національної ідентичності. У сучасному українському графічному дизайні відбулася глибока трансформація сакрального жіночого образу, що проявляється у відході від традиційних алегоричних схем на користь експресивних і персоналізованих візуальних рішень. Жіноча постать дедалі частіше зображується не лише як символ нації чи берегиня, а як рівноправна учасниця бойових дій, що змінює візуальний наратив воєнного мистецтва. Колористичні рішення у сучасних плакатах використовують поєднання синьо-жовтих, червоно-чорних і контрастних монохромних схем, що підсилюють емоційний ефект зображень. Активно застосовуються цифрові технології, що дозволяють інтегрувати традиційні графічні техніки з новими візуальними стратегіями, такими як динамічні композиції, анімаційні елементи та адаптація іконографічних мотивів до сучасного контексту. Дослідження засвідчило, що сакралізація жіночого образу у графічному мистецтві досягається через поєднання традиційних символів, новітніх візуальних стратегій та адаптацію історичних архетипів до сучасного контексту. Візуальна репрезентація жінки у воєнному мистецтві продовжує еволюціонувати, інтегруючи нові стилістичні засоби та художні концепції, що розширює можливості комунікації та впливу графічного дизайну у контексті національної ідентичності та культурного спротиву.