Принципи та критерії сталої моди в науковому дискурсі: сучасний український контекст

Анотація

Процес змін у моді на засадах сталості передбачав переосмислення дизайн-практик, підходів до виробництва, способів використання одягу та ставлення до моди в цілому. Проте поставало питання, чи завжди задекларовані зміни в напрямку до сталої моди присутні в діяльності тих, чи інших
дизайнерів/брендів, які позиціонують себе як сталі, тобто якими критеріями керуватися у процесі ідентифікації сталості бренду. Метою дослідження було визначення ключових аспектів наукового дискурсу, що стосувалися питань сталої моди на основі чітко сформульованих принципів і критеріїв.
Дослідження базувалося на комплексному підході, що охоплював синтез, порівняльний аналіз наукової літератури, огляд звітів та експертних оцінок, а також вивчення практичних кейсів українських брендів одягу, що впроваджують принципи сталості. Визначено основні принципи та критерії сталої моди. Прослідковано, що в результаті адаптації та інтерпретації глобальних принципів сталої моди, українські дизайнери продемонстрували унікальні підходи у використанні місцевих матеріалів, відродженні та підтримці традиційних ремесл, що сприяло створенню унікальних, якісних виробів, які відповідають як функціональній так і емоційній довговічності одягу. Виокремлено специфічні критерії оцінки сталості для місцевого ринку: локальні матеріали та виробництво, інтеграція елементів традиційного ремесла, адаптація дизайну до місцевих потреб, підтримка локальних освітніх ініціатив та адаптація глобальних стандартів до місцевого контексту. Запровадження та використання чітко визначених критеріїв, науково
обґрунтованих підходів і міжнародних стандартів сприятиме досягненню високого рівня відповідності сучасним вимогам сталості в індустрії моди.