Інтерактивне «розумне» скло як елемент формування адаптивного предметно-просторового середовища
DOI:
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2025.4.5Ключові слова:
сучасні тенденції, технологізація простору, інновації; «смарт»-технології в дизайні середовища, дизайн інтер’єруАнотація
«Розумне» скло як новий матеріал із функціональними та візуальними перевагами привертає
увагу архітекторів і дизайнерів, відкриваючи нові можливості для сучасних інтер’єрів. Зростання
кількості проєктів і відсутність узагальненого досвіду визначили актуальність дослідження. Метою
роботи став аналіз тенденцій впровадження інтерактивного «розумного» скла в дизайн інтер’єру
житлового та громадського призначення, визначення його класифікації та функціонально-утилітарних
можливостей в аспекті формування адаптивного предметно-просторового середовища. Дослідження
базувалося на комплексі загальнонаукових теоретичних методів пізнання, що включало впровадження
таких методів як аналіз, синтез, класифікація та узагальнення. Надано авторську дефініцію поняття
«розумне» скло в аспекті формування адаптивного простору. На основі аналізу практичного матеріалу
було систематизовано «розумне» скло за функціонально-утилітарними можливості при формуванні
адаптивного предметно-просторового середовища. В результаті роботи були визначені прийоми
впровадження різних видів «розумного» скла в дизайн інтер’єру житлового та громадського простору.
Встановлено, що найпоширенішими є сенсорні та проекційні технології, які формують візуально-
комунікативне середовище в публічних просторах. У житлових інтер’єрах «розумне» скло виконує
переважно утилітарну функцію, сприяючи енергозбереженню та приватності. Результати також
підтвердили естетичний і функціональний потенціал «розумного» скла як елемента адаптивного
простору. Систематизація матеріалу щодо впровадження «розумного» скла в сучасний інтер’єр дасть
змогу українським архітекторам і дизайнерам застосовувати теоретичні знання у проєктній практиці
для створення інтерактивного предметно-просторового середовища. Представлені теоретичні
напрацювання можуть слугувати основою для прогнозних дизайн-рішень із використанням окремих
видів «розумного» скла