Традиційні стилістики художньо-промислового мистецтва у світових практиках

Анотація

Незважаючи на зростаючий інтерес до художньо-промислового мистецтва, відсутня
систематизована типологія його стильових і технологічних характеристик, яка дозволила б інтегрувати
локальні традиції у глобальний мистецький дискурс. Мета статті полягала в аналізі ключових тенденцій
і виявленні провідних авторських технік та традиційних стилістик у художньо-промисловому мистецтві
XXI століття на прикладі творчих практик сучасних зарубіжних митців. У дослідженні використано
порівняльний, історико-культурний, контент- та дискурс-аналіз. Основні результати дослідження
засвідчили, що художньо-промислове мистецтво перебуває під потужним впливом глобалізаційних
процесів і технологічних трансформацій, але водночас все активніше повертається до ремісничих
традицій. Виявлено, що майстри, працюючи у відкритому транскультурному просторі, переосмислюють
традиційні стилістики не як архаїчні чи застарілі форми, а як засіб формування нових культурних кодів.
Традиційні ремісничі техніки та матеріали набувають статусу концептуальних інструментів, здатних
передавати складні смисли, укорінені ідентичності та історичну пам’ять. Водночас технологічні інновації
(цифрові медіа, автоматизоване виробництво, 3D-друк тощо) сприяють формуванню нових форматів
творчості, які поєднують естетику, функціональність та сталість. Узагальнено й систематизовано
чинники, що формують сучасні естетичні орієнтири, соціокультурні стратегії та ремісничі практики
в умовах транскультурного середовища. Особлива увага приділена аналізу того, як поєднання
інноваційних технологій та традиційних технік сприяє появі нових художніх мов і моделей взаємодії
між мистецтвом та суспільством. Доведено, що поєднання авторських технік і ремісничих підходів із
сучасними технологіями створює підґрунтя для оновлення художньо-промислового мистецтва та
формування його конкурентоспроможності на світовій арені. Результати можуть бути використані для
розробки концепцій інтеграції традиційної стилістики в сучасні мистецькі практики, що є особливо
актуальним у процесах збереження культурної ідентичності