Фреймворк CAME: адаптація традиційних мотивів для освітніх платформ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2026.2.1Ключові слова:
дизайн комунікації культурної спадщини, візуалізація інформації, мультимедійна освіта, кодування за обґрунтованою теорією, експертна оцінка, візуальна ієрархіяАнотація
Ефективна освітня комунікація культурно-насичених декоративних мотивів у екранних навчальних матеріалах розглядається як актуальний виклик для сучасного дизайну в цифровій освіті. Метою цього дослідження була розробка та валідація дизайнерського фреймворку, який забезпечує трансформацію традиційних декоративних мотивів у чіткі та придатні для навчання постери з візуалізації інформації для освітньої комунікації. У роботі застосовано якісну, орієнтовану на дизайн методологію, що включала напівструктуровані інтерв’ю з експертами, кодування за принципами обґрунтованої теорії (відкрите, осьове та селективне кодування), порівняльне проєктування постерів, а також експертну оцінку за методом першого короткочасного перегляду та подальше групове інтерв’ю. Результати аналізу інтерв’ю дозволили визначити чотири виміри дизайну: «Узгодженість і pозрізнення», «Адаптивність», «Мультисенсорна інтеграція» та «Емоційне залучення». Ці виміри були узагальнені як простежувані дизайнерські зобов’язання для створення освітнього візуального контенту. У межах дослідження було створено два порівняльні постери для одного мотиву, взятого з ілюстрацій до «Нової діаграми конфуціанських образів»: один розроблявся на основі запропонованого фреймворку, а інший – як контрольний зразок на основі інтуїтивного підходу. Експертна перевірка показала, що постер, створений за фреймворком, характеризувався чіткішою ієрархією, легшим розпізнаванням ключового навчального контенту в умовах обмеженого часу та стабільнішим візуальним кодуванням порівняно з контрольним зразком. Аналіз також продемонстрував, що фреймворк підвищує рівень обґрунтованості основних дизайнерських рішень, пов’язуючи їх із чіткими критеріями, а не з особистими вподобаннями автора. Практична цінність роботи полягала у можливості застосування результатів дослідниками та практиками у сферах візуалізації інформації та візуальної комунікації, які займаються розробкою освітніх ресурсів для поширення культурних знань у мультимедійних навчальних середовищах
Завантаження
Посилання
Alebri, M., Costanza, E., Panagiotidou, G., & Brumby, D.P. (2023). Embellishments revisited: Perceptions of embellished visualisations through the viewer’s lens. IEEE Transactions on Visualization and Computer Graphics, 30(1), 1424-1434. DOI: https://doi.org/10.1109/TVCG.2023.3326914.
Aybek, E.C., & Toraman, C. (2022). How many response categories are sufficient for Likert type scales? An empirical study based on the Item Response Theory. International Journal of Assessment Tools in Education, 9(2), 534-547. DOI: https://doi.org/10.21449/ijate.1132931.
Baer, K. (2021). Information design workbook, revised and updated: Graphic approaches, solutions, and inspiration + 30 case studies. Beverly: Rockport Publishers.
Bañez, R., & Mosteyro, H. (2024). Evaluating the sufficiency of multiplicity functions of visual cues in English modules for remote learning: Perspective from public junior high school teachers. Participatory Educational Research, 12(1), 118-137. DOI: https://doi.org/10.17275/per.25.7.12.1.
Doyle, T. (2023). Helping students learn in a learner-centered environment: A guide to facilitating learning in higher education. New York: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003445067.
Dritsas, E., Trigka, M., Troussas, C., & Mylonas, P. (2025). Multimodal interaction, interfaces, and communication: A survey. Multimodal Technologies and Interaction, 9(1), article number 6. DOI: https://doi.org/10.3390/mti9010006.
Goud, S., Magnani, A., & Sorce, S. (2024). Information visualization in semantically enhanced digital libraries for ancient manuscripts and books. In Proceedings of the 2024 international conference on advanced visual interfaces (article number 116). New York: Association for Computing Machinery. DOI: https://doi.org/10.1145/3656650.3660531.
Günay, M. (2024). The impact of typography in graphic design. International Journal of Eurasia Social Sciences, 15(57), 1446-1464. DOI: https://doi.org/10.35826/ijoess.4519.
Hakkak, M., Nawaser, K., Jalali, M., Ghahremani, S., Vafaei-Zadeh, A., & Hanifah, H. (2023). Determining a model for eliminating organisational lying: A grounded theory approach. International Journal of Information and Decision Sciences, 15(4), 345-365. DOI: https://doi.org/10.1504/IJIDS.2023.134789.
Le, Y., Chen, Z., Liu, S., Pang, W., & Deng, C. (2021). Investigating the effectiveness of emotional design principle to attenuate ego depletion effect. Computers & Education, 174, article number 104311. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104311.
Mayer, R.E. (2024). The past, present, and future of the cognitive theory of multimedia learning. Educational Psychology Review, 36, article number 8. DOI: https://doi.org/10.1007/s10648-023-09842-1.
Mayer, R.E., & Fiorella, L. (Eds.). (2022). The Cambridge handbook of multimedia learning. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108894333.
Mei, X., Zhang, Y., Yang, C., Shi, R., & Yuan, X. (2025). ZuantuSet: A collection of historical Chinese visualizations and illustrations. In Proceedings of the 2025 CHI conference on human factors in computing systems (article number 682). New York: Association for Computing Machinery. DOI: https://doi.org/10.1145/3706598.3713276.
Mutlu-Bayraktar, D. (2024). A systematic review of emotional design research in multimedia learning. Education and Information Technologies, 29, 24603-24626. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-024-12823-8.
Nilam, W. (2023). Fusion of ornamental art and architectural design: Exploring the interplay and creation of unique spatial experiences. Studies in Art and Architecture, 2(3), 10-27.
Noetel, M., Griffith, S., Delaney, O., Harris, N.R., Sanders, T., Parker, P., del Pozo Cruz, B., & Lonsdale, C. (2022). Multimedia design for learning: An overview of reviews with meta-meta-analysis. Review of Educational Research, 92(3), 413-454. DOI: https://doi.org/10.3102/00346543211052329.
Qushem, U.B., Christopoulos, A., Oyelere, S.S., Ogata, H., & Laakso, M.J. (2021). Multimodal technologies in precision education: Providing new opportunities or adding more challenges? Education Sciences, 11(7), article number 338. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci11070338.
Ruf, A., Zahn, C., Agotai, D., Iten, G., & Opwis, K. (2022). Aesthetic design of app interfaces and their impact on secondary students’ interest and learning. Computers and Education Open, 3, article number 100075. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeo.2022.100075.
Tomita, K. (2022). Visual design as a holistic experience: How students’ emotional responses to the visual design of instructional materials are formed. Educational Technology Research and Development, 70, 469-502. DOI: https://doi.org/10.1007/s11423-022-10088-x.
Troussas, C., Krouska, A., & Sgouropoulou, C. (2025). A novel framework of human-computer interaction and human-centered artificial intelligence in learning technology. In Human-computer interaction and augmented intelligence: The paradigm of interactive machine learning in educational software (pp. 387-431). Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-84453-9_9.
Verbiest, F. (1674). The new diagram of Confucian imagery. Imperial Court Edition.
Wang, G., Tian, L., Liu, J., Nie, S., & Yu, S. (2024). Neural mechanisms of cognitive load in multimedia learning: A meta-analysis of EEG frequency band modulation. Current Psychology, 43, 29316-29332. DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-024-06577-2.
Wang, Y., Zhou, Z., Gong, S., Jia, D., & Lei, J. (2021). The effects of emotional design on multimedia learning and appreciation of Chinese poetry. Frontiers in Psychology, 12, article number 621969. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.621969.
Wang, Z., & Wang, Q. (2024). Research on the influencing factors and common laws of emotional resonance in visual art design. Pakistan Journal of Life and Social Sciences, 22(2), 923-932. DOI: https://doi.org/10.57239/PJLSS-2024-22.2.0065.
World Medical Association. (2013). Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/.
