ГЛАМУР В КОНТЕКСТІ КЛАСИЧНИХ ЕСТЕТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ ТА ПАРАКАТЕГОРІЙ НЕКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ

Анотація

Мета статті – виявити сутнісну специфіку гламуру як амбівалентного художньо-мистецького явища у співвідношенні із класичними естетичними категоріями й паракатегоріями (як тимчасовими робочими симулякрами категорій) некласичної естетики. Теоретико-методологічною  базою  дослідження  стали  такі  загальнонаукові підходи, як системний, що дав можливість дослідити гламур як амбівалентний багатоаспектний художньо-мистецький феномен; аксіологічний підхід дав змогу з’ясувати роль і значення цінностей гламуру в культурних і митецьких трансформаційних процесах; структурно-функціональний підхід
дозволив проаналізувати стилістичні закономірності й принципи формування гламурного ідеалу, що  поєднує  різні  види  мистецтва  та  розглянути  мистецтво  сучасної  епохи  в  його  цілісності  й гармонії. Результати.  Результати  дослідження  мають  теоретичну  значимість,  що  полягає  у розширенні  предметного  поля  мистецтвознавства,  зокрема  гламур  розглянуто  як  одну  з паракатегорій  некласичної  естетики,  як  певний  тимчасовий  симулякр  категорії,  який  з  часом можливо включити в категоріальний апарат нової гуманітарної науки ХХІ століття. Наукова  новизна.  В  статті  гламур  розглядається  як  амбівалентний  художньо-мистецький феномен,  що  спрямований  на  уніфікацію  естетичного  ідеалу  та  трансформацій  цінностей. Визначено  місце  гламуру  серед  класичних  естетичних  категорій  та  цінностей  постмодернізму, виявлено співвідношення гламуру з художньою й естетичною сутністю мистецтва. Практична  значущість.  Отримані  результати  зумовлюють  більш  глибоке  осмислення гламуру як художньо-мистецького явища, в тому числі й подальше дослідження сутнісної специфіки гламуру з різноаспектних позицій та співвідношення категорій «краса» та «гламурність».