МЕМОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ. СВІТОВИЙ ДОСВІД ДЛЯ ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ

Анотація

Мета: встановити рівень дослідженості теми в науковій літературі; визначити фактори, що найбільш ефективно сприяють реалізації меморіальної функції в об’ємно-просторових структурах міста; здійснити критичне порівняння архітектоніки та просторової організації визначних закордонних аналогів, що об’єднані спільними критеріями. Методологія: застосовано порівняльний та аналітичний методи, що побудовані на авторському трактуванні основних художніх засобів. У статті використано також головні положення системного підходу; контент-аналіз, методи моделювання, історичний та експертний. Результати. Меморіал, як і будь-який простір, спроектований та втілений людиною, покликаний ефективно виконувати свої функції. Функція вшанування пам’яті засобом спорудження та організації меморіалів проаналізована та розкрита завдяки здійсненому аналізу значущих закордонних прикладів. Підкреслено необхідність якісного обґрунтування у творенні меморіальних комплексів, продемонстровано зміну десятилітніх трендів у формотворенні меморіалів, наголошено на необхідності розробки, вдосконалення та впровадження цілісної стратегії політики пам’яті. Наукова новизна. Вперше проведено критичне порівняння та експертний аналіз масиву з п’яти різних, але об’єднаних визначеними критеріями та параметрами, меморіалів планети, споруджених в ХХІ ст. та послідовно виділено їхні спільні та відмінні риси, а також виокремлено тенденції в політиці пам’яті, що актуальні протягом десятиліття. Практична значущість. Підтверджена потреба збереження та інтерпретації пам’яті про фатальні події засобом спорудження меморіалів, наголошено, що основна їх функції – служити своєрідним запобіжником, який не допускатиме повторення трагічних подій у майбутньому. Здійснено пошук шляхів реалізації та впровадження цілісної й ефективної системи вшанування пам'яті, яка повинна нести миротворчий, а не атакуючий характер.