Структурне дослідження ізоморфізму символів у графічному дизайні китайських ієрогліфів
DOI:
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2026.1.1Ключові слова:
формальний механізм, порядок розташування, візуальне сприйняття, культурне значення, метафораАнотація
Ізоморфізм символів є поширеною формою у графічному дизайні китайських ієрогліфів. У порівнянні з іншими техніками, розташування внутрішніх компонентів відіграє більш важливу роль у передачі значення, що робить структурні фактори ключовими для успіху дизайну. Метою було дослідити формальні механізми ізоморфного дизайну символів у китайській графіці та пояснити, як позиційне розташування, засноване на характеристиках китайських ієрогліфів, може збагатити візуальне вираження. Використано міждисциплінарний підхід з інтеграцією морфології китайських ієрогліфів, гештальтпсихології та семіотичної теорії. За допомогою огляду літератури та формального аналізу систематично вивчено репрезентативні приклади. Результати показали, що форма символів, послідовність розташування та метафора становлять три основні виміри, що впливають на структурну композицію. Сумісність форми символів є основою ізоморфізму, визначаючи можливість комбінацій компонентів; послідовність розташування безпосередньо впливає на точність сприйняття інформації через лінійні та нелінійні просторові відносини, а метафоричні механізми ефективно передають культурні коннотації та абстрактні поняття через проекцію візуальних образів. На основі аналізу цих трьох вимірів було сформульовано рекомендації та методологія для підвищення графічної виразності та культурної впізнаваності китайських ієрогліфів. Ці висновки не тільки надають творчі стратегії та формальні рекомендації для графічного дизайну китайських ієрогліфів, але й окреслюють реальні шляхи візуальної комунікації в різних культурних контекстах, сприяючи тим самим ефективній передачі тематичної інформації.
Завантаження
Посилання
Arnheim, R. (1974). Art and visual perception: A psychology of the creative eye. Berkeley: University of California Press.
Baijiahao creators. (2022). Economics and statistics, Guangzhou University: Building a data-driven nation for the benefit of the people. Retrieved from https://surl.li/yzexsh.
Barthes, R. (2008). Elements of semiology. Beijing: China Renmin University Press.
Bolognesi, M. (2017). Using semantic feature norms to investigate how the visual and verbal modes afford metaphor construction and expression. Language and Cognition, 9(3), 525-552. doi: 10.1017/langcog.2016.27.
Character Creation Alliance. (2023). Exploration and innovation of emerging design forces. Retrieved from https://mp.weixin.qq.com/s/Y5gXJ0ed_7mu9V_fjsAWvQ.
Chen, N. (2021). A history of Chinese character design. Wuhan: Hubei Fine Arts Publishing House.
Corro, D. (2018). Visual symbols. Beijing: Liaoning Science and Technology Publishing House.
Cui, S.G. (2022). The visual characteristics and linguistic charm of contemporary Chinese character logo design. Shanghai Arts & Crafts, 4, 54-56. de Saussure, F. (2011). Course in general linguistics. Beijing: The Commercial Press.
Feng, Z.W., & Zhan, H.W. (2017). Chinese characters. Beijing: Foreign Language Teaching and Research Press.
Gombrich, E.H. (2015). The sense of order. Guangxi: Guangxi Fine Arts Publishing House.
Gong, M.W. (2011). A retrospective study on reading psychology research of Chinese character arrangement in the first half of the 20th century. Journal of Ningxia Normal University, 32(1), 92-94, 133. doi: 10.3969/j.issn.1674-1331.2011.01.018.
Guo, W. (2018). Research on visual metaphor. Beijing: China Social Sciences Press.
Huaban. (2024). Hug – Xiaohongshu. Retrieved from https://huaban.com/pins/6444565349.
Interior Design. (n.d.). Oki Design China. Retrieved from https://sns.id-china.com.cn/user/55921.
Jiang, Z.Y., & Dong, S. (2024). Research on the graphical design of Chinese characters from the perspective of Gestalt modulation. Art and Design (Theory), 2(10), 42-44. doi: 10.16824/j.cnki.issn10082832.2024.10.006.
Li, H.P. (2024). Re-examining the reasons for vertical arrangement of Chinese characters. Journal of Hubei Institute of Fine Arts, 2, 93-97. doi: 10.3969/j.issn.1009-4016.2024.02.013.
Liu, F.Y. (2023a). The reconstruction and application of Chinese character design based on the creation motivation. Hunan Packaging, 38(2), 185-188. doi: 10.19686/j.cnki.issn1671-4997.2023.02.046.
Liu, X.X. (2023b). Research on the structural characteristics and expressive art of Chinese characters. China National Expo, 1, 202-204. doi: 10.3969/j.issn.1007-4198.2023.01.068.
Lu, P.Y. (2023). “Ligature of word”: Font design with “compound font” and “understanding”. Packaging Engineering, 44(18), 243-249. doi: 10.19554/j.cnki.1001-3563.2023.18.027.
Most Design. (2019). Appreciation of Jin Daqiang’s ink painting poster works. Weibo. Retrieved from https://weibo.com/1760571162/GeeASoPGV?type=repost.
Pan, J.R. (2022). Research on folk graphics for Chinese characters. Beijing: China Social Sciences Press.
Peking University. (n.d.). Official Website. Retrieved from https://vim.pku.edu.cn/cjwt/index.htm.
Song, B.B., & Zhou, J. (2024). Research on the graphicalization of hewen in the context of auspicious culture.Design, 37(18), 109-112. doi: 10.20055/j.cnki.1003-0069.002109.
The Unicode Consortium. (n.d.). Official Website. Retrieved from https://home.unicode.org/.
Van Mulken, M., Le Pair, R., & Forceville, C. (2010). The impact of perceived complexity, deviation andcomprehension on the appreciation of visual metaphor in advertising across three European countries.Journal of Pragmatics, 42(12), 3418-3430. doi: 10.1016/J.PRAGMA.2010.04.030.
Wang, N. (2015). An introduction to Chinese character configuration. Beijing: The Commercial Press.
WeChat. (2020). Appreciation of various “囍” characters. Retrieved from http://www.360doc.com/content/20/0802/11/54055051_928109550.shtml.
Xinwenhua Daily. (2009). The emblem of Jilin Provincial Library, celebrating its centennial, is unveiled. Retrievedfrom http://www.1zhengji.com/sjjx/hb/jy/20130404/15558.html.
Yang, M., & Gao, C. (2024). Study on the graphical design of Chinese characters in terms of the visual localizationand glocalization threshold. Design, 37(4), 141-143. doi: 10.20055/j.cnki.1003-0069.001565.
Yuan, C.Z., & Liu, B. (2024). The return of “Form”: A study on pictographic design in Chinese character logos. Art Education, 8, 253-256.
Zhang, A.P. (2020). Exploration of the design origin of the “form and meaning” transformation in Chinese character posters. Hunan Packaging, 35(4), 14-16+28. doi: 10.19686/j.cnki.issn1671-4997.2020.04.003.
Zhejiang Normal University. (n.d.). Zhejiang Normal University officially releases the theme and logo for its 70th anniversary celebration. Retrieved fro https://www.zjnu.edu.cn/2025/0417/c10361a515627/page.htm.
Zhou, Y., & Xie, M.Y. (2020). Research on the recognizability of Chinese characters based on visual perception theory. Packaging & Design, 6, article number 2.
Zhu, C. (2022). “Bringing in” and “going out”: Chinese character design and its metaphor in the context of globalization. Journal of Art Studies, 2, 128-136. doi: 10.3969/j.issn.1004-1006.2022.02.016.
Zhu, J., & Wang, C.T. (2021). Research on the innovative design of Chinese character graphization. Art Education, 10, 219-222.
