Інтерпретація драми-феєрії Лесі Українки в картині-панно Р. Петрука «Лісова пісня». Школа М. Стороженка

Анотація

Мета роботи полягала в розкритті індивідуального трактування драми-феєрії Лесі Українки в картині-панно Р. Петрука «Лісова пісня». У статті використовувалися герменевтичний, компаративний, іконографічний, іконологічний, історико-культурологічний методи. Проаналізовано відношення змісту драми з міфопоетикою живописного образу. Картину-панно досліджено у взаємозв'язку з темою земної і небесної любові у світовому мистецтві. Розглянуто характер персоніфікації образів природних стихій; умовність живописного та просторового рішення; показано роль атрибутів у створенні художніх образів. Досліджено значення спадщини українського бароко та світового монументально-декоративного
і станкового образотворчого мистецтва у створенні особистої стилістики твору. Проаналізовано композиційне та пластичне вирішення полотна. Творчий метод Р. Петрука вивчено в контексті школи М. Стороженка та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Розкрито взаємозв'язок метафізичного характеру картини-панно Р. Петрука «Лісова пісня» з природою Волині. Показано новаторський підхід художника до створення синтетичного образу драми-феєрії візуальними засобами. Висвітлено індивідуальний характер сприйняття і трактування літературного твору. Виявлено традиції національного та світового мистецтва, на які спирається художник. Показано ключову роль сопілки в символіці картини-панно; визначено провідну роль музики в гармонії світобудови. Виявлено глибинний взаємозв'язок образів Лукаша, Мавки, Лесі Українки з міфологічним героєм Орфеєм. Простежено спільні риси картини-панно Р. Петрука з театральною завісою та бароковим іконостасом. Акцентовано, що особливістю композиції Р. Петрука є монументально-декоративний лад. Стаття може бути корисною для викладачів та студентів закладів освіти мистецького спрямування, зокрема, в лекційних курсах з історії української художньої та музичної культури; для художників, культурологів та мистецтвознавців у створенні історії сучасного монументально-декоративного мистецтва.