Візуальна комунікація та дизайн користувацького досвіду у формуванні цифрового музейного середовища: теоретико-практичні аспекти

Анотація

Актуальність цього дослідження зумовлена потребою у розробці нових підходів до
проєктування цифрових музейних просторів, які б поєднували гуманітарні та технологічні знання,
відповідали сучасним запитам аудиторії та сприяли формуванню інклюзивного, доступного і культурно
насиченого досвіду. Мета статті полягала у комплексному аналізі ролі візуальної комунікації та дизайну
користувацького досвіду у формуванні сучасного цифрового музейного простору, а також у виявленні
основних концептів, принципів і підходів до створення ефективного музейного досвіду у цифровому
середовищі. Для досягнення цієї мети використано структурно-функціональний, компаративний,
історичний методи, а також методи дизайн-аналізу, семіотики візуальних образів, принципи
архітектоніки дизайну користувацького досвіду та інтерфейсного юзабіліті. Визначено основні принципи
організації інтерфейсу, проаналізовано сучасні підходи до створення інтерактивного та інклюзивного
користувацького досвіду, а також окреслено практичне значення впровадження інноваційних
дизайн-рішень у музейній сфері. Визначено, що цифрове музейне середовище формується на стику
культурології, мистецтвознавства, інформаційних технологій та дизайн-комунікацій. Проаналізовано
успішні приклади цифрових музеїв та онлайн-архівів, де дизайн користувацького досвіду та дизайн
користувацького інтерфейсу трансформують спосіб сприйняття культурної спадщини. На підставі
аналізу успішних прикладів цифрових музеїв (Google Arts & Culture, Британський музей, Museum of
Modern Art) було виявлено, що дизайн користувацького досвіду та дизайн користувацького інтерфейсу
значною мірою впливають на доступність, персоналізацію та емоційне сприйняття культурного
контенту. Сформульовано теоретико-методичні підходи до взаємодії дизайну користувацького досвіду
та візуальної комунікації у музейному середовищі, а також у виявленні нових форматів інтерфейсної
візуалізації, здатних активізувати інтерес до культурного продукту у цифровій сфері. Дослідження
може бути використане фахівцями у сфері музейної справи, графічного дизайну, інтерфейсної розробки,
цифрової гуманітаристики для створення інноваційних експозиційних практик