ДЕКОР НАРОДНОГО ВБРАННЯ ОПІЛЛЯ: ТЕХНІКИ ВИКОНАННЯ

Анотація

У статті аналізуються техніки виконання декору народного вбрання Опілля останньої третини ХІХ – першої половини ХХ ст. на основі збережених музейних пам’яток, архівних, історіографічних та польових джерел. Використано системний підхід до обраного об'єкту дослідження, формальний та мистецтвознавчий аналізи, які дозволи найбільш повно виявити особливості декору, виконаного різними техніками. Відповідно  до  принципів  нанесення,  техніки  поділяються  на: структурні – ті, які виконують оздоблення матеріалу, деталі виробу, чи самого виробу у процесі  його  створення  та  поверхневі,  за  допомогою  яких  декор  наноситься  на  вже готовий  матеріал,  деталь  чи  виріб.  До  першої  групи  зараховуємо  техніки  ткацтва, плетіння  та  в'язання,  до  другої  –  вибійку,  вишивку,  аплікацію.  Першій  групі  у  народному вбранні Опілля притаманний тісний зв'язок між фактурою та декором, у ній переважають нюансні  співвідношення.  Для  другої  групи  більш  характерні  контрастні  співставлення основи  та  оздоби,  яка  виділяється  об'ємом,  фактурою,  кольором.  Орнаменти  виконані вибійкою  та  аплікацією,  розміщувались  на  поверхні  матеріалу.  Прийоми  вишивки дозволяли створювати орнаментальні композиції на різних рівнях: на поверхні матеріалу, у структурі полотна та модифікуючи його.
Наукова  новизна  полягає  у  тому,  що  при  аналізі  технік  виконання  декору,  акцент зміщено із технічних аспектів на пластичне та художнє їх значення у комплексі народного вбрання Опілля. Практична  значущість.  Такий  підхід  дозволяє  глибше  переосмислити  принципи створення  ансамблю  народного  вбрання,  що,  у  свою  чергу,  сприяє  використанню
отриманих знань у сучасному моделюванні одягу при наданні йому етнічного колориту.