Етапи еволюції дизайну виставкового простору: від об'єктної демонстрації до досвідно-орієнтованих та цифрових моделей
DOI:
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2026.3.5Ключові слова:
дизайн, музей, інновації, цифрові технології, культурний простір, інклюзивність, сталий розвитокАнотація
Актуальність дослідження зумовлена переходом виставкового простору від моделі демонстрації об’єктів до організації цілісного досвіду відвідувача, у якому взаємодіють просторові, комунікативні, цифрові, інклюзивні та екологічні чинники. Мета роботи полягає у систематизації етапів еволюції дизайну виставкового простору та визначенні проєктних наслідків цієї еволюції для сучасної музейної, культурної та комерційної практики. Дослідження ґрунтується на сукупності методологічних інструментів: системному аналізі, історико-типологічному, аналітичному, порівняльному та культурологічному методах. Методологія базується на двоступеневому алгоритмі: на першому кроці за допомогою контент-аналізу виділено ключові маркери еволюції (адресат, публічність, модель експонування, логіка маршруту, інтерпретація, медіація, участь відвідувача); на другому – здійснено хронологічне групування стадій. Обґрунтовано комплексну періодизацію еволюції дизайну виставкового простору, що охоплює шість послідовних стадій – від приватно-колекційного та публічно-музейного до індустріально-видовищного, професіоналізованого, наративно-людиноцентричного й сучасного цифрово-гібридного, інклюзивного та сталого середовища. Виявлено ключові закономірності: поступове зміщення проєктного центру від експоната до системи взаємодії з відвідувачем, кумулятивне нашарування попередніх моделей та розширення меж об’єкта проєктування. Практична цінність полягає в розробці комплексної аналітичної моделі, що інтегрує історичні типи виставкового середовища з актуальними вимогами дизайну, яка може бути використана для кураторського планування, аналізу, оцінювання та проєктування сучасних експозиційних середовищ.
Завантаження
Посилання
Abyzov, V., & Sidorova, A. (2020). Features of Interior Exhibition Space Design: Compositional Techniques and Means. Technologies and Design, 4(37). http://nbuv.gov.ua/UJRN/td_2020_4_4
Anastasovitis, E., Georgiou, G., Matinopoulou, E., Nikolopoulos, S., Kompatsiaris, I., & Roumeliotis, M. (2024). Enhanced Inclusion through Advanced Immersion in Cultural Heritage: A Holistic Framework in Virtual Museology. Electronics, 13(7), 1396. doi: 10.3390/electronics13071396
Crippa, D., Botta, L., & Di Prete, B. (2025). Sustainability, Museums, and Codes of Exhibition Design. History and Counter-History of Exhibition Design. Diid, 86, 148–159. doi: 10.30682/diid8526j
Dalle Nogare C., & Murzyn-Kupisz M. (2024). Core functions, visitor friendliness and digitalisation: a comparative analysis of corporate museums’ performance. Journal of Cultural Economics, 48(3), 405–437. doi: 10.1007/s10824-024-09515-z
De Winter J. C. F., Dodou D., & Tabone W. (2022). How do people distribute their attention while observing The Night Watch? Perception, 51(11), 763-788. doi: 10.1177/03010066221122
Drivas I., & Vraimaki E. (2025). Evaluating and Enhancing Museum Websites: Unlocking Insights for Accessibility, Usability, SEO, and Speed. Metrics, 2(1). Art. 1. doi: 10.3390/metrics2010001
Fleming, M. (2021). Embodied ephemeralities: Methodologies and historiographies for investigating the display and spatialization of science and technology in the twentieth century. History of Science, 59(2), 197–219. doi: 10.1177/0073275319858528
Freedman, J. (2021). Hidden Gems: Using Collections in Museums to Discover the Motivations of Collectors. Collections: A Journal for Museum and Archives Professionals, 17(4), 473–490. doi: 10.1177/1550190621998330
Glaser, M., Hug, L., Werner, S., & Schwan, S. (2025). Spatial versus normal audio guides in exhibitions: Cognitive mechanisms and effects on learning. Educational Technology Research and Development, 73, 169–198. doi: 10.1007/s11423-024-10424-3
Heo, J.-Y., & Lee, J. H. (2025). A Chronological Review of the Expansion of the Museum’s Role in Relation to Spatial Changes. Buildings, 15(11), 1952. doi: 10.3390/buildings15111952
Jee, B. D., & Anggoro, F. K. (2021). Designing Exhibits to Support Relational Learning in a Science Museum. Frontiers in Psychology, 12, 636030. doi: 10.3389/fpsyg.2021.636030
Kasemsarn, K., & Nickpour, F. (2025). Museum Presentations for Older Adults: A Review of Universal Design for Learning (UDL) Integration with Digital Storytelling (DST) Guidelines. Heritage, 8(6), 189. doi: 10.3390/heritage8060189
Krukar, J., & Dalton, R. C. (2020). How the Visitors’ Cognitive Engagement Is Driven (but Not Dictated) by the Visibility and Co-visibility of Art Exhibits. Frontiers in Psychology, 11, 350. doi: 10.3389/fpsyg.2020.00350
Liu, Q., & Sutunyarak, C. (2024). The Impact of Immersive Technology in Museums on Visitors’ Behavioral Intention. Sustainability, 16(22), 9714. doi: 10.3390/su16229714
Malaniuk, V. (2024). Innovative Technologies in the Exhibition Design of Modern Corporate Museums. Current Issues of the Humanities, 74(2), 47–53. doi: 10.24919/2308-4863/74-2-7
Monclús J., & Díez-Medina C. (2025). International exhibitions and open public spaces: echoes of the times or forerunners? Planning Perspectives, 40(6), 1481–1506. doi: 10.1080/02665433.2025.2534846
Paananen, S. (2024). Co-Designing Interactive Technologies for Cultural Heritage Contexts: Creating and Evaluating Interactive Museum Experiences. In A. Matviienko, J. Niess, & T. Kosch (Eds.), MUM '24: Proceedings of the International Conference on Mobile and Ubiquitous Multimedia, 549-551. ACM. doi: 10.1145/3701571.3703597
Rasmussen, C. H., Rydbeck, K., & Larsen, H. (Eds.). (2022). Libraries, archives, and museums in transition: Changes, challenges, and convergence in a Scandinavian perspective. Routledge. doi: 10.4324/9781003188834
Shehade, M., & Stylianou-Lambert, T. (2020). Virtual Reality in Museums: Exploring the Experiences of Museum Professionals. Applied Sciences, 10(11), 4031. doi: 10.3390/app10114031
Smith, A., Gold, J. R., & Gold, M. M. (2025). Exhibitionary urbanism: International Expos and city planning, 1851–2025. Planning Perspectives, 40(6), 1421–1437. doi: 10.1080/02665433.2025.2574891
Tarp, L. (2018). Museum Wormianum: Collecting and Learning in 17th Century Denmark. In G. D. Rosenberg, & R. Clary (Eds.), Museums at the Forefront of the History and Philosophy of Geology: History Made, History in the Making, 81-89. doi: 10.1130/2018.2535(06)
Tverdyi, M., & Khynevych, R. (2025). Exhibition Space as a Multimedia Environment: Trends and Design Solutions. Theory and Practice of Design, 4(38), 1, 318–325. doi: 10.32782/2415-8151.2025.38.1.36
Wang, X., Kayukawa, S., Takagi, H., & Asakawa, C. (2022). BentoMuseum: 3D and Layered Interactive Museum Map for Blind Visitors. In: ASSETS ’22: Proceedings of the 24th International ACM SIGACCESS Conference on Computers and Accessibility, 1-14. doi: 10.1145/3517428.3544811
Wintle, C. (2022). Exhibition Making in Crisis: Professional Identity and Radical Museum Exhibition Design in Britain after the Second World War. Journal of Design History, 35(1), 16–34. doi: 10.1093/jdh/epab018
Yezhova, O., Zhao, J., & Pashkevich, K. (2025). Exploring design aspects of online museums: from cultural heritage to art, science and fashion. Preservation, Digital Technology & Culture (PDTC), 54(1), 35-50. doi: 10.1515/pdtc-2024-0044
