ЄВРЕЙСЬКІ ОСЕРЕДКИ ТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА В ГАЛИЧИНІ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.: ТЕНДЕНЦІЇ, АСОРТИМЕНТ

Анотація

У статті досліджено текстильне виробництво в Галичині кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., власниками якого були євреї. На основі архівних документів і авторських польових матеріалів визначено передумови створення відповідних осередків, окреслено основні чинники, що вплинули на розвиток текстилю. Увагу зосереджено на виготовленні в’язаних та мереживних виробів, як нового та модного асортименту досліджуваного періоду. Методологічною основою є принцип системного підходу та комплексного дослідження. Для вивчення обраного об’єкта дослідження застосовано історичний та мистецтвознавчий методи. Під час наукових експедицій у процесі збору матеріалу від старожилів використано метод опитування. Виготовлення текстилю в Галичині поділяємо на два основних напрямки – за принципом виготовлення: народний, де переважають багатовікові традиції, та професійний, коли задіяно фахівців, спеціалізоване обладнання, враховані модні тенденції. Виявлено, що наприкінці ХІХ – першій третині ХХ ст. значна частина локального виробництва текстилю належала євреям. Певною мірою це пов’язано з тим, що вони отримували відповідну професійну освіту, відкривали власні підприємства, виготовляли асортимент, який відповідав попиту консументів різних прошарків суспільства. Продуктивним було виготовлення трикотажу та мережива, що стали модними і в міському, і в сільському середовищі. З’ясовано, що, окрім «модних» виробів, виготовляли ткані традиційні гуцульські запаски, килими, крайки, залучаючи місцеве населення. Наукова новизна полягає у вивченні важливого аспекту текстильного виробництва в Галичині. Увагу зосереджено на особливостях виготовлення текстильного асортименту в осередках, які належали євреям. Дослідження дозволяє розширити знання про текстильне виробництво в Галичині, про осередки виготовлення одягового асортименту та інтер’єрних тканин, що сприяє залученню отриманих відомостей у вивченні історії текстилю в Галичині.