ДОСЛІДЖЕННЯ ВТРАТИ МІЦНОСТІ ПАРААРАМІДНИХ НИТОК У ПРОЦЕСІ В’ЯЗАННЯ КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ

Abstrakt

Дослідження  характеру  впливу  параметрів  в'язання  кулірного  трикотажу  на  втрату міцності параарамідних ниток після в'язання.  Методика. У роботі використано метод математичного моделювання та регресійного аналізу. Розривні характеристики параарамідних ниток встановлено експериментально на розривній машині KT-7010AZ у відповідності до ДСТУ ISO 2062:2004. У  результаті  реалізації  повного  трифакторного  експерименту  одержано математичні  регресійні  моделі,  що  адекватно  описують  вплив  параметрів  в'язання  на  збереження міцності  параарамідної  нитки.  У  якості  керованих  факторів  процесу  в'язання  обрано  глибину кулірування,  зусилля  відтягування  полотна  та  лінійну  густину  ниток.  На  величину  розривального навантаження на  нитку  після  в'язання  мають  вплив  усі  три  фактори.  Однак,  визначальний  влив  має
лінійна  густина  параарамідної  нитки.  Збільшення  глибини  кулірування  призводить  до  збільшення розривального  навантаження.  Натомість,  збільшення  зусилля  відтягування  –  до  зменшення розривального навантаження на нитку. На показник втрати міцності мають вплив лише два фактори:
лінійна  густина  та  глибина  кулірування.  Їх  збільшення    призводить  до  зростання  показника  втрати міцності.  Для  зменшення  втрати  міцності  параарамідних  ниток  після  в'язання  за  умови  незмінної  їх лінійної густини слід збільшувати глибину кулірування. Це забезпечує зменшення на одиницю довжини точок  перегину  параарамідної  нитки,  зігнутої  у  процесі  в'язання  у  петлі,  та  сприяє  збереженню  її міцності. Наукова  новизна  полягає  у  виявленні  характеру  впливу  лінійної  густини  нитки,  глибини кулірування та зусилля відтягування полотна на показник втрати міцності параарамідної нитки після в'язання. Практична  цінність.  Встановлення  оптимальних  параметрів  в'язання  трикотажу,  що максимально забезпечують збереження міцнісних характеристик арамідних ниток після їх переробки у текстильний матеріал для виготовлення захисних виробів технічного призначення.