РОЗРОБКА АНТИСТАТИЧНИХ І НАПІВПРОВІДНИКОВИХ КОМПОЗИЦІЙ ПОЛІЕТИЛЕН/ПОЛІАНІЛІН ТА ПОЛІВІНІЛХЛОРИД/ПОЛІАНІЛІН

Abstrakt

Встановлення впливу вмісту поліаніліну на механічні, реологічні та електричні властивості поліетиленових та полівінліхлоридних композицій для виробництва антистатичних і напівпровідникових матеріалів. Зразки полімерних композитів отримували у дві стадії: 1) перемішування компонентів у змішувачі типу "диск в диску"; 2) пресування в плівки методом "гарячого пресування". Міцність при розриві, відносне видовження, показник текучості розплаву та питомий об’ємний електричний опір композицій досліджували за стандартними методиками. Встановлено, що збільшення об'ємного вмісту поліаніліну в поліетиленовій і полівінілхлоридній матриці призводить до монотонного зменшення показника текучості розплаву, а також міцності при розриві та відносного видовження. При цьому спостерігається значне зменшення питомого об'ємного електричного опору в поліетиленових і полівінлхлоридних композитних плівках, які містять до 30% об. поліаніліну. Встановлено зниження межі міцності при розриві і відносного видовження плівок із композицій, що містять до 30% об. поліаніліну. Це обумовлено зниженням в’язкості розплавів наповнених композицій про що свідчить зменшення показника текучості розплавів поліетиленових композицій від 3 до 2 г / 10 хв, а полівінлхлоридних – від 13 до 3 г / 10 хв. Питомий об'ємний електричний опір закономірно знижується з ростом об’ємної концентрації наповнювача і складає від 10¹⁴ до 10² Ом ∙ м для поліетиленових композицій і від 10¹⁰ до 10¹ Ом ∙ м для полівінлхлоридних композицій. Розроблені композиції на основі поліетилену і полівінлхлориду, наповнені поліаніліном, можуть бути використані для виробництва полімерних виробів з антистатичними і напівпровідниковими властивостями.