ЕКОЛОГІЧНО-БЕЗПЕЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ОЗДОБЛЕННЯ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕКСТРАКТУ ЧАШОЛИСТОК ПОЛУНИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.30857/1813-6796.2020.1.10Słowa kluczowe:
екстракт чашолистків полуниці, текстильні матеріали, фарбування, протравлення, солі металів, стійкість забарвленняAbstrakt
Метою наукової роботи є розробка екологічно-безпечної технології оздоблення текстильних матеріалів з використанням екстракту чашолисток полуниці та визначення впливу протрави солями різних металів на якість забарвлення. Технологічні параметри процесу фарбування екстрактом чашолисток полуниці визначали для лляного, бавовняного, віскозного та вовняного текстильних матеріалів з використанням попередньої обробки солями металів Cu2+, Zn2+, Ni2+, Fe3+, Al3+ та без неї. Для оцінки якості забарвлення визначали колірні характеристики досліджуваних зразків з використанням програмного забезпечення Adobe Photoshop CS6. Стійкість забарвлення текстильних матеріалів до фізико-хімічних впливів визначали стандартними методами текстильного матеріалознавства. Розроблено екологічно-безпечну технологію оздоблення целюлозних та вовняних текстильних матеріалів з використанням екстракту чашолисток полуниці. Фарбування текстильних матеріалів з целюлозних волокон дозволило отримати забарвлення від світло- до темно-коричневого кольору. Найяскравішими при фарбуванні виявилися зразки на основі вовняних волокон. В залежності від виду протрави, отримані наступні кольори: катіон Cu2+ дав можливість отримати зелено-коричневий, катіони Al3+, Zn2+, Ni2+ надали кольору жовто-коричневих відтінків; катіон Fe3+дав кольори у чорно-коричневій гаммі. Загалом, міцність забарвлення до сухого тертя для текстильних матеріалів після фарбування екстрактом чашолисток полуниці максимальна для всіх зразків, крім бавовняного та лляного матеріалів попередньо оброблених катіонами заліза. Стійкість до мокрого тертя зразків з вовняних волокон склала 4-5 балів, а для зразків з целюлозних волокон дещо гірша – в межах 3 балів. Міцність забарвлення до дії поту в бавовняному, лляному, віскозному та вовняному зразках складає від 4 до 5 балів. Стійкість до дії мильно-содового розчину для зразків з целюлозних волокон становить переважно 4-5 балів, а для вовняних – 4 бали. Наукова новизна роботи полягає у визначенні основних закономірностей процесу фарбування з використанням як барвника екстракту чашолисток полуниці, що є відходом харчової промисловості, після попередньої обробки солями металів Cu2+, Zn2+, Ni2+, Fe3+, Al3+. Розроблено технологічні параметри процесу фарбування екстрактом чашолисток полуниці лляного, бавовняного, віскозного та вовняного текстильних матеріалів з використанням попередньої обробки солями металів Cu2+, Zn2+, Ni2+, Fe3+, Al3+.