Дослідження хемосорбційних властивостей волокнистих сорбентів для очищення стічних вод від іонів Fe3+

Автор(и)

  • Н. В. Тарасенко Київський національний університет технологій і дизайну; Національний технічний університет КПІ ім. І. Сікорського
  • В. П. Плаван Київський національний університет технологій і дизайну
  • Ю. О. Будаш Київський національний університет технологій і дизайну
  • М. К. Коляда Київський національний університет технологій і дизайну
  • О. В. Рачинська Київський національний університет технологій і дизайну

DOI:

https://doi.org/10.30857/1813-6796.2019.5.17

Ключові слова:

хемосорбційні властивості, волокнисті відходи, поліамідні волокна, поліуретанові волокна, рослинні поліфеноли, сполуки заліза, стічні води

Анотація

Метою роботи є створення нових екологічно безпечних комбінованих композиційних волокнистих матеріалів з сорбційними властивостями по відношенню до іонів важких металів в стічних водах промислових підприємств.
Для дослідження сорбційної здатності синтетичних волокон по відношенню до сполук заліза, аналітичними методами визначали вміст Fe 3+ у модельних розчинах залізоамонійних галунів до та після обробки, розраховували ступінь відпрацювання розчину, %; методом ІЧ-спектроскопії досліджували синтетичні волокна до та після обробки танідами тари і квебрахо, основним компонентом яких є рослинні поліфеноли, та сполуками заліза (ІІІ) для визначення механізму взаємодії. Вперше визначили, що взаємодія Fe3+ з сорбентом ймовірно відбувається в результаті утворення хімічних зв’язків з СО- групами модифікованих поліамідних і поліуретанових волокон. Підвищенню ефективності такої взаємодії сприяє попереднє блокування аміногруп модифікованих поліамідних волокон, зокрема в результаті взаємодії з рослинними поліфенолами. Запропонований метод модифікації волокнистих матеріалів базується на обробці матеріалу розчинами танідів різної природи, основним компонентом яких є рослинні поліфеноли. Визначили, що сорбційна здатність волокнистого сорбенту по відношенню до Fe3+ після обробки танідами тари за температури 40 оС вища, ніж після обробки танідами квебрахо за аналогічних умов. Обробка протягом перших чотирьох годин є найбільш ефективною. При цьому ступінь відпрацювання розчину залізо-амонійних галунів сягає 90 %. До переваг одержаного сорбенту можна віднести високу сорбційну активність та здатність до подальшої модифікації, способи одержання є досить простими та дешевими, а можливість виробництва сорбенту із вторинної сировини сприяє вирішенню проблеми утилізації відходів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-03

Номер

Розділ

Технології хімічні, біологічні, фармацевтичні