МОДЕЛЮВАННЯ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ СПІЛЬНИМИ КООПЕРАТИВНИМИ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті представлено й проаналізовано напрями забезпечення управління розвитком кооперації міжнародних закладів вищої освіти. На основі виокремлення ключових сфер та стратегічних можливостей співробітництва міжнародних ЗВО визначено особливості міжнародної кооперації, які можуть вплинути на ефективність міжнародної діяльності ЗВО; розглянуто типи механізмів, що можуть бути використані в контексті кооперації міжнародних закладів вищої освіти з метою підвищення їх ефективності; обґрунтовано складові механізму управління розвитком кооперації міжнародних закладів вищої освіти; спрогнозовано потенційну результативність функціонування такого механізму як дієвого інструментарію розвитку глобальної конкурентоспроможності ЗВО. Визначено та доведено, що у вузькому розумінні, система вищої освіти – це сукупність організацій (інституцій), які виробляють (надають) освітні послуги, завдяки чому фізичні особи (споживачі) здобувають вищу освіту. Зазначено, що до системи вищої освіти входять заклади вищої освіти, а також інші організації – органи ліцензування, атестації та акредитації; наукові установи, які здійснюють аналітичні дослідження проблем розвитку вищої освіти; моніторингові організації, що забезпечують нагляд за якістю вищої освіти; засоби масової інформації; громадські організації; донорські організації. Така система має бути орієнтована на досягнення максимальної результативності та ефективності освітньої діяльності. Проаналізовано процес інтернаціоналізації освіти та доведено, що цей процес виступає важливим чинником гармонізації розвитку освітніх систем (як на глобальному рівні, так і на рівні окремих національних систем) і є підґрунтям для ефективної реалізації цілей сталого розвитку, зокрема тих, що стосуються розвитку людського капіталу через освіту. У рамках цього дослідження, сталий розвиток суспільства в контексті інтернаціоналізації вищої освіти і науки, глобального поступу людства та трансформацій процесу інституалізації світової політичної, економічної та соціальної систем розглядається як цілісна і багаторівнева сфера взаємодії економік, суспільств, держав, соціальних інститутів, культур, народів, націй, світоглядів, що беззаперечно впливає на національні моделі освіти і науки, а також позначається на зміні глобальної освітньо-наукової парадигми.