ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ З УРАХУВАННЯМ ІНЕРЦІЙНОСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

В статті викладено результати досліджень щодо управління вищою освітою та з’ясовано, що основні чинники, що вплинули на розвиток вищої освіти, зокрема зростання науково-технічного рівня суспільного виробництва, загострення конкурентної боротьби на ринку освітніх послуг, підвищена увага з боку держави до вищої освіти, створення єдиного освітнього простору, розвиток інформаційних технологій, вплив глобальних освітніх тенденцій, зміна освітньої парадигми щодо перетворення отримання освіти на безперервний процес ризики пандемії та повномасштабна війна в державі. Встановлено, що кризові явища у вищій освіті нетотожні кризі у соціально-економічних системах. Відсутність синхронності і певне запізнювання розвитку вищої освіти стосовно змін, які відбуваються у суспільстві, обумовлюють безперервне реформування вищої освіти. Природне відставання вищої освіти по відношенню до еволюції суспільства визначене інерційними процесами і є проявом невід'ємної властивості розвитку вищої освіти – його інерційності. Встановлено, що вивчення інерційності є основою удосконалення управління вищою освітою. Врахування інерційності в управлінні та теоретико-методичні підходи до дослідження окремих підсистем вищої освіти з позиції інерційності її розвитку, оцінка їх взаємозв’язків дозволяє розв’язати існуюче протиріччя між вимогами економіки і якістю підготовки фахівців, збалансувати попит та пропозицію на ринку праці, підвищити ефективність функціонування вищої освіти в умовах війни.