ГНОСЕОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СТРУКТУРНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.30857/2786-5398.2021.3.2Ключові слова:
соціальна відповідальність, ґенеза, заклад вищої освітиАнотація
Статтю присвячено дослідженню сутності та специфіки соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах трансформаційної економіки. Зокрема, наголошується, що за структурно-інноваційних перетворень «техносферна безпека» як готовність до соціальної відповідальності дозволяє реалізувати ідею інтеграції філософських, юридичних, соціологічних та педагогічних підходів щодо розвитку сучасних закладів вищої освіти. Найважливішими чинниками формування соціальної відповідальності при цьому виступають орієнтованість на реалізацію професійної відповідальності, автономія закладів вищої освіти, дотримання принципу свободи вибору та відповідальності в організації дуальної освіти та практико-орієнтованої науково-дослідної діяльності. Гіпотезою дослідження є твердження про те, що гносеологічна сутність становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень втілюється в поступове формування «техносферної безпеки». Метою дослідження є визначення гносеологічної сутності становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: історичний аналіз – для дослідження послідовної зміни концепцій соціальної відповідальності вищої школи відповідно до етапів історичного розвитку суспільства; аналіз та синтез – для з’ясування змісту складових системи соціальної відповідальності закладів вищої освіти. Визначено, що технологічною основою послідовної зміни складових соціальної відповідальності вищої школи є ланцюжок «цілі – знання – методи – заходи». У цьому ланцюжку цілі розглядаються як очікувані нормативні результати професійної діяльності; знання, методи, засоби – як здатність (готовність) закладів вищої освіти застосовувати ефективні професійні технології задля досягнення найкращих результатів з урахуванням вимог всіх категорій стейкхолдерів. Доведено, що гносеологічна сутність становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти визначає зміст цілей та якісну своєрідність технологій діяльності відповідно до світоглядних і загальнокультурних цінностей соціуму, а також духовні та морально-етичні норми освітньої діяльності.