СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИТРАТОУТВОРЮЮЧИХ ЧИННИКІВ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ТАКТИЧНОМУ ТА СТРАТЕГІЧНОМУ РІВНЯХ

Анотація

У статті обґрунтовано основні підходи до систематизації витратоутворюючих чинників залежно від рівня управління витратами підприємства (тактичного й стратегічного). Розкрито визначення поняття «чинник», а також розглянуто наявні наукові підходи до групування витратоутворюючих чинників. Представлено тлумачення поняття «витратоутворюючі чинники». Виділено групи структуроутворюючих чинників, що здійснюють вплив на формування витрат підприємства, враховуючи вплив внутрішнього й зовнішнього середовища. Зазначено, які з них мають прямий вплив на рівень витрат підприємства, а які здійснюють вплив опосередковано. Запропоновано систематизацію всіх виділених витратоутворюючих чинників на дві групи залежно від завдань тактичного й стратегічного рівнів управління. До тактичного управління пропонується віднести такі чинники: обсяг виробництва, асортимент продукції, метод управління витратами підприємства, кваліфікаційний рівень робітників, метод нарахування амортизації. Серед чинників стратегічного рівня зазначено: організаційно-економічний рівень виробництва, технологічний рівень засобів виробництва, недостатній рівень популярності вітчизняних брендів, інфляційні процеси, середньостатистичний рівень заробітної плати, низька платоспроможність населення, високі ціни на сировину, матеріали, енергоносії, високий рівень толінгу, імпортозалежність, високий рівень конкуренції, низький попит, відсутність державної підтримки, високі ставки податків, часті зміни податкового законодавства, високі ставки кредитування, несприятливі умови інвестування, слабкий рівень взаємодії з вітчизняними підприємствами суміжних видів економічної діяльності, невелика частка середніх підприємств чи об’єднань малих підприємств. Крім того, для стратегічного управління витратами пропонується класифікувати чинники за такими групами: економічні, ринкові, податкові, фінансові та системні. Показано взаємозв’язок між окремими витратоутворюючими чинниками. Зроблено висновок про те, що застосування стратегічного управління витратами має певні складнощі, які пов’язані з проблематичністю точного прогнозування змін чинників на наступні періоди.