ФОРСАЙТ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ НА БАЗІ ЕНЕРГОХАБА УНІВЕРСИТЕТУ

Анотація

Стаття розкриває суть ключових важелів мотивації до енергозбереження та підвищення енергоефективності закладів вищої освіти. Зокрема, відзначається доволі низький рівень зацікавленості ЗВО до реалізації заходів щодо зниження споживання енергетичних ресурсів. Виявлено, що причина відсутності інтересу до ощадливого енергоспоживання перебуває, насамперед, у площині бюджетного законодавства, адже розрахунок обсягу коштів на оплату енергетичних ресурсів здійснювався на основі нормативного обсягу споживання ресурсів для конкретної бюджетної установи і наявних (планованих) тарифів на електричну та теплову енергію. Наразі вирішено, що університети не отримуватимуть бюджетного фінансування на оплату комунальних послуг; обсяг субсидій Міністерства освіти та науки України на виконання державного завдання складатиметься з нормативних витрат на надання державної послуги, що залежить лише від контингенту студентів. Нормативні витрати на утримання майна Міністерством не покриватимуться, внаслідок чого в університеті тягар сплати за комунальні послуги повністю перекладається на доходи, що приносять прибуток. Звідси постає необхідність проведення заходів щодо підвищення енергоефективності та енергозбереження для закладів вищої освіти, що й було реалізовано за допомогою форсайт-методики. У межах цього дослідження, форсайт-методику підвищення енергоефективності будівель на базі університетського енергохаба побудовано на таких розрахунках: витратах тепла для опалення громадських будівель, розрахункового годинного теплового навантаження будівлі на опалення, визначенні доцільності організації чергового регулювання опалення, визначення економії теплової енергії від впровадження чергового опалення через створення автоматизованого теплового пункту, а також річної економії в грошовому виразі. З метою економії ресурсів та підвищення енергетичної ефективності на базі енергохаба університету з використанням автоматизованого теплового пункту запропоновано математично обґрунтувати вибір мінімальних та максимальних значень оптимальних параметрів мікроклімату; зменшити інфільтрацію, підвищити ефективність повітря розподілу в приміщеннях; оптимальні режими місцевого кондиціювання, попереднього нагрівання та охолодження; утилізацію «скидних» та природних теплоти та холоду; «комбінування» систем забезпечення мікроклімату з іншими системами; вдосконалення засобів автоматизації технічних систем. Доведено, що підвищення енергетичної ефективності систем опалення будівель університету на базі власного енергохаба дозволить досягти суттєвої економії теплової енергії на опалення та значно знизити емісію діоксиду вуглецю в атмосферу. Крім того, виявлено, що витрати теплової енергії на опалення залежать від проєкту будівлі, якості модернізації, реконструкції та утеплення, застосованих будівельних матеріалів, об'ємно-планувальних рішень, наявності або відсутності систем управління та автоматизації, режиму експлуатації приміщень та ставлення власників до нововведень. У висновках резюмується, що витрати теплової енергії можуть суттєво різнитися в будинках одного типу.