СТИМУЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ХАКАТОН-ЕКОСИСТЕМИ ВТОРИННОЇ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ ЯК ФАКТОРА ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено пошуку нових інструментів підвищення мотивації молоді до вторинної зайнятості. У дослідженні зазначається, що сучасні полівекторні (багатоспрямовані) процеси оновлення системи вищої освіти в Україні зумовлюють необхідність реформування вищої школи. Значною мірою це пов'язано з тим, що нині стають затребуваними насамперед конкурентоспроможні випускники, які можуть самостійно вибудовувати траєкторію своєї професійної діяльності, вміють працювати з великим обсягом інформації, нестандартно мислити, демонструють високий рівень адаптивності до соціальних умов, що постійно змінюються, та запитам сучасного ринку праці, мають розвинені комунікативні навички, здатні до навчання протягом усього життя, готові до розширення управлінських функцій та вміють прогнозувати результати своєї роботи. Теоретико-методологічною основою дослідження стало використання системного, структурно-функціонального, економіко-соціологічного та ресурсного підходів. Системний підхід – для орієнтації та побудови загального опису досліджуваного феномена; структурно-функціональний – для аналізу функціональності вторинної зайнятості, ресурсний – для конкретизації можливостей суміщення студентами навчання та роботи. Доведено, що використання Хакатон-екосистеми дозволяє визначити можливі результати поєднання навчання та роботи для соціального та особистісного розвитку студентської молоді та виділення відповідних функцій їх вторинної зайнятості. Серед показників дослідження – мотиви вторинної зайнятості студентської молоді, оцінка результатів трудової діяльності як реалізації очікувань від зайнятості, оцінка значущості наявної роботи для оволодіння майбутньою професією. Виявлено ієрархію мотивів вторинної зайнятості студентів, де ключову роль відіграють матеріальні мотиви, меншу значущість мають професійно-орієнтовані мотиви. Відзначено відносну стійкість цієї ієрархії в останні роки та зниження значущості для працюючих студентів раннього початку професійної кар'єри. Обґрунтовано розмежування прагматичних та професійно орієнтованих мотивів вторинної зайнятості студентів. Встановлено доволі високий рівень реалізації матеріальних очікувань багатьох студентів, що працюють (як прояв провідної економічної функції зайнятості студентської молоді); певну девальвацію ролі досвіду вторинної зайнятості студентів як їх конкурентної переваги у сфері соціально-трудових відносин; непродуктивність виконуваної роботи для подальшої професіоналізації більшості працюючих студентів. Водночас, результати дослідження підтверджують значущість впливу будь-якої роботи на формування загальної трудової культури у цієї категорії молоді. Розкрито необхідність використання функцій професіоналізації в рамках вторинної зайнятості студентів, а також наведено практичні рекомендації щодо її вдосконалення. Результати дослідження мають науково-практичне значення для подальшого розвитку теоретичних положень та накопичення емпіричних даних для покращення якості роботи освітніх установ та закладів професійної освіти.