Інклюзивні стратегії дизайну для літніх користувачів цифрових медичних послуг
DOI:
https://doi.org/10.30857/2617-0272.2026.1.5Ключові слова:
модель обробки інформації, бар’єри взаємодії, зручність для людей похилого віку, когнітивне навантаження, користувальницький інтерфейсАнотація
Цифрові додатки для охорони здоров’я стали звичними інструментами для літніх людей для реєстрації на прийом, оплати медичних послуг та придбання ліків, проте багато інтерфейсів все ще вимагають значних когнітивних та операційних зусиль. Метою цього дослідження було виявити перешкоди в обробці інформації, з якими стикаються літні люди під час використання китайського мобільного додатку для охорони здоров’я «Chunyu Doctor», та запропонувати стратегії для вдосконалення інтерфейсу на основі етапів. 16 дорослих віком 60-70 років, які раніше мали досвід користування додатками для здоров’я, пройшли напівструктуровані індивідуальні інтерв’ю під час виконання завдань з консультації, придбання ліків та розрахунку за страховку. Транскрипти інтерв’ю були тематично закодовані та розподілені на три етапи взаємодії: сприйняття, когнітивні процеси та виконання. Аналіз показав, що бар’єри сприйняття виникають через перевантаженість екранів, погану читабельність тексту та іконок, неоднозначні області, на які можна натиснути, та ледь помітні звукові підказки. Когнітивні бар’єри пов’язані з технічною термінологією, яка перевищує рівень миттєвого розуміння, метафорами піктограм, які не дають надійного сигналу про функцію, та структурою розділів, яка суперечить логіці завдань користувачів. Бар’єри виконання зосереджені на складності пошуку ключових функцій, складних жестових операціях, довгих розгалужених потоках та жорстких часових обмеженнях на таких етапах, як перевірка кодів. На цій основі в дослідженні були запропоновані стратегії дизайну для конкретних етапів, які реорганізують навігацію навколо медичних завдань, переписують критичний текст простою мовою, коригують набори піктограм і групування, а також послаблюють часові обмеження та обмеження щодо зворотного зв’язку. Результати пропонують процесну основу для оцінки та поліпшення взаємодії, зручної для людей похилого віку, в цифрових медичних послугах.
Завантаження
Посилання
Amouzadeh, E., Dianat, I., Faradmal, J., & Babamiri, M. (2025). Optimizing mobile app design for older adults: Systematic review of age-friendly design. Aging Clinical and Experimental Research, 37, article number 248. doi: 10.1007/s40520-025-03157-7.
Beijing Municipal Bureau of Statistics. (2022). Smartphones gradually integrating into older adults’ lives: 2022 survey on smartphone use habits and attitudes among older adults in Beijing. Retrieved from https://tjj.beijing.gov.cn/zxfbu/202211/t20221108_2854080.html.
Card, S.K., Moran, T.P., & Newell, A. (1983). The psychology of human-computer interaction. Boea Raton: CRC Press.
Chunyu Doctor. (2025). Retrieved from https://www.chunyuyisheng.com/.
Gomez-Hernandez, M., Ferre, X., Moral, C., & Villalba-Mora, E. (2023). Design guidelines of mobile apps for older adults: Systematic review and thematic analysis. JMIR mHealth and uHealth, 11, article number e43186. doi: 10.2196/43186.
Harrington, C.N., Ruzic, L., & Sanford, J.A. (2017). Universally accessible mHealth apps for older adults: Towards increasing adoption and sustained engagement. In M. Antona & C. Stephanidis (Eds.), Universal access in human-computer interaction. Human and Technological Environments (pp. 3-12). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-58700-4_1.
Huawei. (2025). Huawei Vision Smart Screen 5. Retrieved from https://consumer.huawei.com/cn/visions/huawei-vision/5/.
Khamaj, A., & Ali, M.A. (2024). Examining the usability and accessibility challenges in mobile health applications for older adults. Alexandria Engineering Journal, 102, 179-191. doi: 10.1016/j.aej.2024.06.002.
Kirkscey, R. (2020). mHealth apps for older adults: A method for development and user experience design evaluation. Journal of Technical Writing and Communication, 51(2), 199-217. doi: 10.1177/0047281620907939.
Law of the People’s Republic of China on the Protection of the Rights and Interests of the Elderly. (2018, December). Retrieved from https://www.gov.cn/guoqing/2021-10/29/content_5647622.htm.
Li, Q., & Luximon, Y. (2019). Older adults’ use of mobile device: Usability challenges while navigating various interfaces. Behaviour & Information Technology, 39(8), 837-861. doi: 10.1080/0144929X.2019.1622786.
Mattick, X., Dogangün, A., Boadu, J., Jansen, N., & Meske, C. (2025). Design for older people: Improving the usability of mobile apps through targeted design recommendations. In Proceedings of the 36th Australasian conference on human-computer interaction (pp. 147-158). New York: Association for Computing Machinery.
McCarthy, B., Sabharwal, J.K., & Chawla, S. (2024). Old age or cognitive decline? Examining the usability of a mobile health app for older Australians. Informatics for Health & Social Care, 49(1), 83-97. doi: 10.1080/17538157.2024.2332691.
Okuhara, T., Furukawa, E., Okada, H., & Kiuchi, T. (2024). Readability of online and offline written health
information: A protocol of a systematic review of systematic reviews. BMJ Open, 14(12), article number e079756. doi: 10.1136/bmjopen-2023-079756.
Phiriyapokanon, T. (2011). Is a big button interface enough for elderly users? Towards user interface guidelines for elderly users. Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing.
Septiani, W., Rahmawatil, N., Safitril, D.M., & Luis, M. (2024). Usability evaluation for mobile health application: Systematic literature review. Sinergi, 28(2), 287-304. doi: 10.22441/sinergi.2024.2.009.
Shi, A., Huo, F., & Han, D. (2021). Role of interface design: A comparison of different online learning system designs. Frontiers in Psychology, 12, article number 681756. doi: 10.3389/fpsyg.2021.681756.
The Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/.
Tsai, T.-H., Tseng, C.K., & Chang, Y.-S. (2017). Testing the usability of smartphone surface gestures on different sizes of smartphones by different age groups of users. Computers in Human Behavior, 75, 103-116. doi: 10.1016/j.chb.2017.05.013.
Wang, Q., Liu, J., Zhou, L., Tian, J., Chen, X., Zhang, W., Wang, H., Zhou, W., & Gao, Y. (2022). Usability evaluation of mHealth apps for elderly individuals: A scoping review. BMC Medical Informatics and Decision Making, 22(1), article number 317. doi: 10.1186/s12911-022-02064-5.
Wildenbos, G.A., Jaspers, M.W.M., Schijven, M.P., & Dusseljee-Peute, L.W. (2019). Mobile health for older adult patients: Using an aging barriers framework to classify usability problems. International Journal of Medical Informatics, 124, 68-77. doi: 10.1016/j.ijmedinf.2019.01.006.
Wu, J., Jiao, D., Lu, C., Li, C., Huang, X., & Weng, S. (2022). How do older adults process icons in visual search tasks? The combined effects of icon type and cognitive aging. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(8), article number 4525. doi: 10.3390/ijerph19084525.
Xiaomi Smart band watch face settings interface. (2024). Retrieved from https://surl.li/umdpic.
Ye, J., Han, Y., Li, W., & Yang, C. (2025). Visual selective attention analysis for elderly friendly fresh E-commerce product interfaces. Applied Sciences, 15(8), article number 4470. doi: 10.3390/app15084470.
Yeh, P.-C. (2020). Impact of button position and touchscreen font size on healthcare device operation by older adults. Heliyon, 6(6), article number e04147. doi: 10.1016/j.heliyon.2020.e04147.
Zhou, C., Yuan, F., Huang, T., Zhang, Y., & Kaner, J. (2022). The impact of interface design element features on task performance in older adults: Evidence from eye-tracking and EEG signals. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(15), article number 9251. doi: 10.3390/ijerph19159251.
