Політика рецензування

Рецензування є обов’язковим елементом редакційного процесу журналу і здійснюється з метою забезпечення наукової якості, академічної доброчесності, обґрунтованості результатів дослідження та відповідності рукописів профілю видання.

Рецензуванню підлягають усі рукописи, що пройшли первинний редакційний відбір і відповідають базовим формальним та змістовим вимогам журналу.

Процедура рецензування ґрунтується на таких принципах:

  • науковість і професійна компетентність оцінювання;
  • об’єктивність і неупередженість;
  • конфіденційність;
  • конструктивність зауважень;
  • дотримання норм академічної доброчесності та публікаційної етики.

Рецензування не є формальною процедурою погодження рукопису до друку. Його метою є незалежна експертна оцінка наукової цінності матеріалу, виявлення сильних і слабких сторін рукопису, а також надання редакції підстав для ухвалення обґрунтованого рішення щодо можливості публікації.

Редакція розглядає рецензування як інструмент забезпечення якості наукової комунікації, а не лише як технічний етап редакційного процесу.

 Процедура розгляду рукописів статей в журналі «Індустрія моди. Fashion Industry»

  1. Аналіз (експертна оцінка) рукописів наукових статей здійснюється для підтримки високого наукового рівня журналу «Індустрія моди. Fashion Industry» і вибору найбільш цінних і актуальних наукових статей.
  2. Журнал «Індустрія моди. Fashion Industry» використовує Double-Blind Peer Review:
  • рецензент не знає особистої інформації автора / авторів;
  • автор / автори не знають особистих даних рецензента.
  1. Наукові статті, представлені в редакцію, піддаються первинному контролю відносно повноти і правильності їх реєстрації і відповідності вимогам до рукопису, викладеним на сайті.
  2. Первинний експертний огляд наукової статті здійснюється головним редактором або відповідальним редактором.
  3. Після надходження рукопису до редакції здійснюється попередній редакційний розгляд (desk review), метою якого є визначення відповідності поданого матеріалу базовим вимогам журналу до його направлення на рецензування. На цьому етапі редакція перевіряє:
  • відповідність рукопису тематичному профілю та науковому фокусу журналу;
  • відповідність назви змісту статті;
  • наявність чітко сформульованої наукової проблеми;
  • актуальність і наукову новизну дослідження;
  • обґрунтованість мети, завдань і методології;
  • достатність і логічність викладу результатів;
  • відповідність висновків отриманим результатам;
  • наявність і коректність посилань на сучасні наукові джерела;
  • дотримання вимог до оформлення та структури статті;
  • дотримання принципів академічної доброчесності, зокрема відсутність плагіату.

Рукописи, які не відповідають зазначеним критеріям, можуть бути відхилені на етапі попереднього розгляду без направлення на рецензування.

До типових підстав для відхилення на цьому етапі належать:

  • невідповідність тематиці журналу;
  • відсутність наукової новизни або дослідницької проблеми;
  • описовий або компілятивний характер матеріалу без власного наукового внеску;
  • недостатня обґрунтованість методології або відсутність методологічного підходу;
  • невідповідність висновків представленим результатам;
  • суттєві порушення вимог до структури або оформлення;
  • виявлені ознаки академічної недоброчесності.
  1. Головний редактор (відповідальний редактор) визначає рецензента з членства редакційної колегії, що займається відповідним науковим напрямом, для публікації статті.
  2. У відсутність члена редакційної колегії – куратора відповідного напряму, головний редактор (відповідальний редактор) визначає зовнішнього рецензента для наданої статті.
  3. Перед призначенням рецензента редакція перевіряє відсутність потенційного конфлікту інтересів. Рецензент має право відмовитися від рецензування, якщо:
  • тематика рукопису виходить за межі його компетентності;
  • існує конфлікт інтересів;
  • він не має можливості виконати рецензування у встановлений строк.

Рецензування здійснюється у формі незалежної експертної оцінки наукового змісту рукопису.

  1. Рецензенти аналізують поданий матеріал та надають обґрунтовані висновки і рекомендації щодо можливості його публікації.
  2. Рецензія має бути:
  • об’єктивною та неупередженою;
  • аргументованою;
  • конструктивною;
  • спрямованою на покращення якості рукопису.

Персональна критика автора є неприпустимою.

Рукопис оцінюється за такими основними критеріями:

  • відповідність тематичному профілю журналу;
  • наявність чітко сформульованої наукової проблеми;
  • актуальність і наукова новизна дослідження;
  • обґрунтованість і адекватність методології;
  • логічність структури дослідження;
  • достовірність і повнота представлених результатів;
  • відповідність висновків отриманим результатам;
  • рівень опрацювання сучасних наукових джерел;
  • науковий внесок у розвиток відповідної галузі;
  • якість академічного викладу та оформлення тексту.
  1. Рецензенти (як члени редакційної колегії, так і зовнішні) мають бути фахівцям з предмету представленого рукопису і мати за останні три роки не менше однієї публікаціїу виданнях, включених до Переліку, або закордонних виданнях, включених до Web of Science Core Collection та/або Scopus, або мати монографії чи розділи монографій, видані міжнародними видавництвами, що належать до категорій “A”, “B” або “C” за класифікацією Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE). Після експертної оцінки наукової статті рецензент може:
  • рекомендувати статтю для публікації;
  • рекомендувати статтю для публікації після виправлення автором з врахуванням висловлених зауважень і побажань;
  • не рекомендувати статтю для публікації.

Якщо рецензент рекомендує статтю для публікації після виправлення автором зауважень або не рекомендує статтю для публікації, в огляді має бути вказана причина ухвалення рішення.

  1. Редактор рекомендує використовувати розроблену стандартну форму огляду.
  2. При розгляді наукових статей рецензенти повинні:
  • приділити особливу увагу актуальності наукової проблеми, піднятої в статті;
  • охарактеризувати теоретичну і прикладну цінність проведених досліджень;
  • оцінити правильність даних математичних обчислень, графіків, креслень;
  • оцінити, як висновки автора відносяться до існуючих наукових концепцій;
  • перевірити дотримання авторами правил наукової етики, правильність посилань на літературні джерела.

Необхідним елементом огляду має бути оцінка рецензентом особистого вкладу автора у вирішення даної проблеми.

Доцільно відзначити в оглядах відповідність стилю, логіки і доступності наукового викладу, а також зробити висновки про автентичність і обґрунтованість висновків автора (авторів) статті.

  1. Наукові статті можуть бути направлені для подальшого розгляду у випадку:
  • недостатньої експертної кваліфікації рецензента відносно питань, що розглядаються в науковій статті;
  • недостатньо високого рівня первинного експертного висновку;
  • гострого протиріччя з положеннями, викладеними в науковій статті.

Виконаний огляд рецензент відправляє редакторові по електронній пошті у вигляді сканкопії.

Редакція відправляє копії рецензій авторам (не розголошуючи дані про рецензента) або мотивовану відмову редакції щодо неможливості опублікування цього конкретного рукопису.

  1. Остаточне рішення щодо публікації рукопису ухвалюється редакцією на підставі результатів рецензування та з урахуванням наукової якості матеріалу.

Редакція може прийняти одне з таких рішень:

  • прийняти рукопис до публікації;
  • прийняти після доопрацювання;
  • направити на повторне рецензування;
  • відхилити рукопис.

Редакція не зобов’язана автоматично погоджуватися з рекомендаціями рецензентів. У разі необхідності може бути прийняте рішення, що відрізняється від висновків рецензентів, якщо воно обґрунтоване науковими міркуваннями.

У випадку отримання суперечливих рецензій редакція може:

  • залучити додаткового рецензента;
  • здійснити додатковий редакційний аналіз;
  • ухвалити рішення на підставі узагальненої оцінки.

Редакційні рішення є остаточними.

У разі отримання зауважень рецензентів автори зобов’язані доопрацювати рукопис з урахуванням наданих рекомендацій.

Разом із доопрацьованим рукописом автори повинні надати відповідь рецензентам, у якій:

  • пояснюються внесені зміни;
  • обґрунтовуються випадки незгоди з окремими зауваженнями.

Автор має право не погодитися з рекомендаціями рецензента за умови надання чіткого наукового обґрунтування.

У разі суттєвих змін рукопис може бути повторно направлений на рецензування.

Неподання доопрацьованого рукопису у встановлений строк або ігнорування суттєвих зауважень може бути підставою для відхилення.

  1. Додатково здійснюється перевірка наукових публікацій на унікальність, з використанням відповідного програмного забезпечення.
  • Стандартний термін рецензування: 10 робочих днів
  • Середній час до першого рішення: 20-30 робочих днів.