АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФЕРТІВ: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА СТІЙКОСТІ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ

Анотація

В статті доведено, що аналіз соціальних трансфертів є важливим аспектом сучасної економічної науки, оскільки ці трансферти безпосередньо впливають на соціальну стабільність, економічну рівновагу та добробут населення. В умовах глобалізації, швидких економічних трансформацій та зміни пріоритетів в управлінні публічними фінансами, ефективність і стійкість соціальних трансфертів стають основними індикаторами успішності соціальної політики держави. Соціальні трансферти включають різноманітні форми державної допомоги, що надаються громадянам для забезпечення соціальної підтримки, зниження бідності та нерівності, а також стимулювання соціальної інтеграції. Вони можуть бути у вигляді пенсій, допомог, субсидій, пільг, що зменшують соціальні та економічні диспропорції в суспільстві. Оцінка ефективності соціальних трансфертів є складним і багатогранним процесом, оскільки вимагає врахування різних факторів, таких як макроекономічні умови, рівень інфляції, державний борг, а також вплив на доходи та витрати домогосподарств. Водночас стійкість публічних фінансів, що забезпечує фінансування соціальних трансфертів, є важливим чинником, що визначає довгострокову стабільність таких виплат. Саме тому метою представленої роботи визначено виявлення особливостей соціальних трансфертів на основі аналізу їх особливостей, а також оцінка ефективності стійкості публічних фінансів в контексті розвитку соціальних трансфертів. Для забезпечення стійкості соціальних трансфертів в умовах змін глобального економічного середовища важливо, щоб держави впроваджували прозорі механізми управління публічними фінансами, зокрема щодо ефективного використання бюджету на соціальні потреби. Представлене вимагає забезпечення належного контролю за витратами, запобігання корупції та зловживанню ресурсами, що в свою чергу сприятиме збільшенню довіри громадян до системи соціальної підтримки. Також важливо враховувати вплив зовнішніх економічних факторів, таких як глобальні кризи, коливання світових цін на енергоресурси чи зміни в міжнародних торгових відносинах, які можуть спричинити нестабільність у фінансуванні соціальних трансфертів. У таких умовах необхідне гнучке планування та впровадження антикризових заходів, здатних пом'якшити негативний вплив на найуразливіші верстви населення. У підсумку, для ефективного та стійкого розвитку системи соціальних трансфертів необхідно не лише оптимізувати процеси фінансування та надання допомоги, але й розробляти довгострокові стратегії, що враховують економічні, соціальні та демографічні зміни. Це дозволить не тільки покращити соціальний добробут, а й зміцнити публічні фінанси, сприяючи їх стабільності та стійкості навіть в умовах глобальних змін.