ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.30857/2786-5398.2021.2.5Ключові слова:
трудовий потенціал, підходи, складові компоненти, інноваційний розвиток, підприємство, інноваціїАнотація
У цій статті обґрунтовано актуальність дослідження трудового потенціалу підприємства як рушійної сили його інноваційного розвитку. Трудовий потенціал розглядається як прояв людського фактора, що має безпосередній вплив на виробничо-господарську діяльність підприємства та її результати. Обґрунтовано, що високий ступінь мінливості середовища зумовлює актуальність вивчення трудового потенціалу підприємства з метою подальшого забезпечення його адаптивності до змін у сучасних реаліях зовнішнього оточення. З позиції системного підходу, доцільним є розгляд трудового потенціалу як складної системи, що включає такі підсистеми, як кваліфікаційна, особистісна, фізіологічна, психоемоційна та інші їх види. Узагальнюючи наукові доробки вчених, трудовий потенціал запропоновано досліджувати в рамках таких підходів, як: соціально-біологічний, функціональний, структурний, ресурсний, комплексний та системний. Визначено, що трудовий потенціал є сукупністю здібностей і здатностей працездатного населення, що характеризується певними особистісними та професійно-кваліфікаційними якостями, які в підсумку дозволяють застосовувати працю для досягнення цілей підприємства з урахуванням рівня техніко-технологічної оснащеності та галузевої спрямованості останнього. За структурою трудовий потенціал складається із сукупності компонентів, до основних з яких належать інтелектуальний, освітній, професійно-кваліфікаційний, історико-культурний, біологічний, мотиваційний, економічний тощо. Доведено, що трудовий потенціал впливає на інноваційний розвиток підприємства, забезпечуючи умови для створення можливостей до розвитку інновацій у різних сферах його діяльності та їх подальшого впровадження; прискорення трансформації новації в інноваційю тощо. Враховуючи вплив трудового потенціалу на інноваційний розвиток суб’єктів господарювання, останній подається як процес генерації та подальшого впровадження інновацій на підприємстві, спрямований на забезпечення найбільш раціонального використання його трудового потенціалу завдяки оптимальному поєднанню таких складових, як інтелектуальна, освітня, економічна, професійно-кваліфікаційна. Наголошується, що в сукупності вищезазначене сприятиме досягненню мети та реалізації комплексу стратегічних цілей підприємства.