ВИКОРИСТАННЯ ХАКАТОН-ЕКОСИСТЕМИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СТРУКТУРНО-СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН
DOI:
https://doi.org/10.30857/2786-5398.2021.5.1Ключові слова:
Хакатон-екосистема, соціально-професійна інтеграція молоді, структурно-соціальні зміни, університетАнотація
У статті висвітлено низку питань, що пов’язані із соціально-професійною адаптацією молоді в контексті структурно-соціальних трансформацій. Зазначено, що проблеми працевлаштування та зайнятості населення залишаються на сьогодні одним із найважливіших завдань та потребують якнайшвидшого вирішення. Визначено, що об'єктивною реальністю сучасних суспільних відносин є постійно змінюванні умови ринку праці, а наявна ситуація у сфері праці та зайнятості суттєво ускладнює становище молоді. Зокрема, наголошується, що ринок праці ставить молодих спеціалістів у систему жорсткої конкуренції з фахівцями, які вже мають досвід роботи. Крім того, акцентується, що трансформації в різних сферах – суспільній, економічній та політичній – призвели до того, що наслідком падіння соціальної цінності праці для значної частини молодих людей стала не лише моральна деградація, а й соціальний песимізм – зневіра в те, що вони будь-коли зможуть отримати цікаву роботу, що справедливо оплачується, тобто спостерігається поляризація витрачених зусиль та оплати праці, які фактично дуже часто розходяться. Проведене на базі Хакатон-екосистеми університету опитування випускників виявило кількісні та якісні характеристики майбутніх фахівців та їх можливості інтеграції в соціальне середовище суспільства. Оброблення результатів дослідження за допомогою апарату математичної статистики з метою отримання величин, що мають доступність і надійність, показали обґрунтованість розроблених організаційно-педагогічних умов в університеті, при цьому комплексна реалізація організаційно-педагогічних умов забезпечує найбільшу результативність адаптації до професійної діяльності на основі ціннісних орієнтацій освіти, а також готовність до інтеграції в соціумі. Запропонована модель сприяння професійній адаптації студентської молоді в умовах партнерської взаємодії університету із соціальними установами та організаціями характеризує довиробничий період навчально-професійної адаптації. Припускається, що підвищення ступеня адаптованості студентської молоді до професійної діяльності допоможе знайти молодим спеціалістам впевненість у своїх силах і стати конкурентоспроможними на ринку праці, утверджуючи нові цінності професійного саморозвитку та професійного вдосконалення, підвищити рівень інтеграції до соціуму. Підкреслюється, що використання традиційних форм трудової соціалізації не завжди є достатнім для досягнення високого рівня професійної зрілості. Це пов'язано з тим, що деяка частина молоді зайнята непрофесійною діяльністю, хтось працює за фахом, але не прагне досягти професійної майстерності, також спостерігаються випадки дискримінації молоді з боку представників старшого покоління щодо можливостей їх професійного зростання. Проведений експеримент на базі Хакатон-екосистеми університету довів, що професійна соціалізація особистості передбачає процес входження індивідів у професійне середовище, засвоєння професійного досвіду, оволодіння стандартами та цінностями професійної спільноти, процес активної реалізації власного професійного досвіду, що накопичується.